З нагоди 15-річчя візиту Йоана Павла ІІ до України спогадами про святого поділився доктор історичних наук, професор Михайло Кірсенко.
За визначенням ряду вітчизняних видань, професор Михайло Володимирович Кірсенко – учитель багатьох істориків та фахівців з міжнародних відносин. Адже у Дипломатичній та Києво-Могилянській академіях, університетах Європи й Північної Америки його лекції відвідувало не одне покоління. Викладає він і в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського.
— Якось професор Єжи Клочовський (польський історик – ред.) запросив мене та ще декількох однодумців у Рим – на наукову конференцію, присвячену проблемам Східно-Центральної Європи, – згадує Михайло Володимирович. – Але принагідно нас попрохали, щоб ми викроїли півдня, мовляв, не пошкодуємо: і повезли… у Кастель Ґандольфо, до Папи.
Враження було, звичайно ж, неймовірне. Це дійсно грандіозна людина… Ще коли він сказав свою знамениту фразу: «Нехай зійде Дух Твій і відновить обличчя землі, цієї землі!» (під час свого пастирського візиту 1979 року до Польщі – ред.), – було чітко зрозуміло – це означало крах комунізму.
Нас попрохали зачекати хвильку, поки Папа звільниться, в його приватній каплиці в Кастель Ґандольфо, – продовжує пригадувати викладач. – Я роздивився: між вікнами попереду – ікона. Потім, коли Понтифік з нами розмовляв, він сказав: звісно ж, ваша, візантійська, з Києва, ХIV ст.
А от на стінах, обабіч, були розписи. На одному – облога святої гори у Ченстохові під час так званого «шведського потопу» (у 1655 році – ред.). На іншому – солдати в уніформах Першої світової війни, з багнетами, й на їх чолі – ангел. Я згодом перепитав: Ваша Святосте, невже це «Диво над Віслою» (йдеться про події 1920 року)? І Папа відповів: так.
[Довідка від професора: «Диво над Віслою» – так називають перемогу поляків під командуванням Пілсудського над червоною армією Тухачевського. На допомогу останньому з під Львова тоді йшла кінна армія Будьонного, яка зупинилася перед Замостям і не змогла пробитися до Варшави. А Замостя захищали польська і українська армії… Тобто, практично українці допомогли полякам врятувати Європу від більшовизму!].
Але хочу звернути вашу увагу, пане професоре, продовжив Понтифік, що це не я попрохав зробити ці розписи. Їх замовив папа-італієць, до того ж сто років тому, – ділиться деталями розмови Михайло Кірсенко, водночас нагадуючи історичний контекст. – Адже згадуваного 1920 року він ще був нунцієм у Варшаві. З міста уже встиг втекти уряд, але папський посланець сказав, що залишиться і буде молитися до Богородиці, щоб сотворила чудо. Решта дипломатів сказали: що ж ви робите, більшовики вас уб’ють! Але далі було чудо – поляки перемогли! І коли цей італієць приїхав у Рим та був обраний Папою (а мова про Пія ХІ), він наказав обидві стіни у своїй приватній каплиці розписати на польські сюжети. Ось і маємо їх – один з ХVІІ століття, а інший з ХХ.
Професор звертає увагу на ще одну цікаву деталь:
— Коли ми розмовляли, мої супутники, кияни, знітилися – якою мовою говорити зі Святішим Отцем? Але він, мабуть, помітивши це, заспокоїв, мовивши українською: панове, не переймайтеся, – ваша мова мені не чужа.
– Зауважу, що ця зустріч, на якій Іван Павло ІІ звертався до нас нашою мовою, відбувалася задовго до підготовки його візиту у Київ, – відзначає український історик.
Михайло Кірсенко зауважує, що посприяв згаданій зустрічі також і отець Олександр Хауке-Ліговський ОР (саме він спричинився до постання Інституту св. Томи):
– Згодом домініканець висловив побажання, щоб я та інші мої колеги (зокрема, історик Тетяна Балабушевич, яка разом зі мною веде курс з Історії середньовічної Церкви) попрацювали на благо закладу… Що й роблю донині – з любові до справи, на знак пам’яті про Папу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
