Роздуми до Слова Божого на понеділок ХІІІ звичайного тижня, рік ІІ
Маємо перед собою два незакінчених діалоги. Книжник прагне наслідувати Ісуса, прагне йти всюди, куди б Він не пішов. Але у відповідь отримує слова Господа: Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити. Іншими словами: Чи готовий ти наслідувати Мене саме таким чином. Не матимеш, де прихилити голови. Лише на одному місці Господь прихилив голову — на хресті.
“ Можливо, Євангелист спеціально залишає ці тексти незавершеними, щоб кожен з нас міг їх завершити своєю власною відповіддю на Божий заклик?
Хтось із учнів спершу хотів поховати батька, а потім наслідувати Господа. Часто ми не правильно розуміємо цей текст — уявляємо собі похорони батька і учня, який хоче відпроситися на декілька днів додому. Справа дещо інакше виглядає. Коли б батько того учня помер, він би сидів в траурі на підлозі в домі свого батька. З контексту натомість виникає, що батько живий. Як тоді виглядає прохання учня: Господи, я спершу хочу доглянути своїх батьків, поховати їх, а потім після всього вже зможу Тебе наслідувати. З одного боку учень хотів наслідувати Господа, з іншої ніяк не міг відв’язатися від своєї родини.
І один, і другий діалог не мають закінчення. Не знаємо, які рішення прийняли обидва кандидати в учні Господа. А, можливо, Євангелист спеціально залишає ці тексти незавершеними, щоб кожен з нас міг їх завершити своєю власною відповіддю на Божий заклик?!