«Я не раз був свідком того, як після тривалої молитви на Розарії чи Коронкою до Божого Милосердя у житті людей ставалися великі зміни. Відбувалося преображення конкретної людини. Господь лікує, якщо людина щиро у це вірить. Я бачу силу молитви!» — сказав єпископ Леон Дубравський у розмові з CREDO.
Вселенська Церква особливим чином молиться цього місяця за посередництвом Цариці Святого Розарію. Думками з приводу значення молитви у житті християнських родин, молоді та України поділився пастир Кам’янець‑Подільської дієцезії.
— Розарій — це компендіум нашої віри та «скорочена версія» Святого Письма. Не завжди маємо час і можливість читати Біблію. Ця молитва нам дуже допоможе тривати у Божій присутності й роздумувати над істинами віри; Розарій — це також нагода до іспиту совісті. Ми без проблем віднаходимо час на телебачення та інтернет, розмови, а іноді й обмови; а от на молитву нам часу бракує. Зараз — жовтень, місяць особливий, призначений молитві Розарієм. Про що я хочу просити вірних? Нехай родини збираються на молитву: навіть не більше 5 родин можуть зібратися в одному домі, аби разом молитися. Кожна частина Розарію має 5 десятків; кожна родина може, таким чином, молитися у своїх намірах, доручаючи їх заступництву Богородиці. Таким чином постане «живий Розарій» нашої дієцезії.
Я кожного дня бачу, як важко людям сьогодні: ми усі страждаємо фізично, духовно чи морально; усі ми щось переживаємо… Спілкування з Богом приносить спокій; благодать заспокоює, благодать спливає на нас, як кров, що несе життя до кожного з членів нашого тіла. Важливо, аби ця молитва супроводжувалася роздумами над життям Ісуса та розмовами про справи віри. У Євангелії читаємо слова Христа: «Твоя віра тебе зцілила…» — віра змінюватиме й наше життя. Я готовий також приїхати до таких родин і молитися разом із ними. Якщо не можуть чи не вміють, будь ласка, телефонуйте, я приїду!
Сьогодні ми маємо багато книжок, різної інформації, так багато храмів, та чи ми маємо віру, чи ми знаємо заповіді Божі? Хочу наголосити, що насправді це ми виносимо із батьківського дому; я виніс це зі свого дому. Батьки з дитинства вчили нас остерігатися гріха та любити Бога. Ми усвідомлювали, що комуністична система боролася з Церквою; ми знали, що важливо протистояти їй. Сьогодні боротьба проти Церкви триває надалі, та ми, здається, забуваємо про це; сьогодні надзвичайно важливо, аби віра передавалася від батьків до дітей у родині.
Варто замислитися, як ми живемо, чим ми живемо. Часто ми думаємо лише про буденні справи. Діти, наприклад, цікавляться комп’ютерами більше, ніж усім іншим, гублячи при цьому і душу, і здоров’я. Нам слід схаменутися: час щось змінювати. Світ сьогодні розгублений і загублений; люди живуть, не замислюючись про духовне зростання та розвиток моральних якостей.
Я глибоко переконаний також, що саме наше молитва сьогодні може відкрити очі нашим політикам, може зупинити цю війну. Я щиро вірю у силу молитви: вірю, що проста бабця з Розарієм може зробити набагато більше, аніж міністри у своїх кабінетах!