У другу неділю листопада пройде «Всеукраїнський День молитви за сиріт» Напередодні цієї події CREDO спілкується із президентом Карітас Спес Україна отцем Петром Жарковським.
— Пропоную зробити такий невеличкий підсумок вашої роботи на новій посаді. У листопаді минає рік, відколи ваша кандидатура була одноголосно затверджена на посаду президента Карітас Спес Україна і трохи понад півроку, відколи ви безпосередньо почали виконувати нові обов’язки. Як минув для Вас, отче, цей час?
— За час своєї роботи на цій посаді я вже ознайомився із тими проектами, які почали працювати раніше, ще до мене – це відпочинкові осередки в Яблуниці, Зарічанах, Олександрівці, Бердянському, а також недавно посвятили костел у с. Пульмо і розвиваємо там відпочинковий комплекс. Це важливі наші проекти, адже влітку там відпочивають діти, а у міжсезоння проводяться ре колекції, конференції, а також реабілітаційні програми для неповносправних. Все це злагоджено функціонує і мені залишається лише підтримувати роботу цих осередків на належному рівні. Все це також стосується інших проектів нашої організації, таких як піклування про хворих у їхніх помешканнях, та будинків спокійної старості. Також допомога студентам з інших міст: надання гуртожитку та духовної підтримки. Все, що можемо, стараємося охопити.
— Ви вже встигли запусти якісь нові проекти?
— Нам вдалося запустити міністерський проект спільно з Варшавою. Карітас виграв грант на 1,5 млн. злотих і проект вже працює. Він стосується надання медичної допомоги переселенцям та малозабезпеченим. У Харкові, Бердянську, Запоріжжі створено осередки, в яких лікарі приймають пацієнтів. Фінансування дозволить протягом 1,5 року надавати потребуючим допомогу при діагностуванні та лікуванні.
— Чи були організовані якісь особливі заходи присвячені «Дню молитви за сиріт»?
— У Києві днями відбувся круглий стіл, я був його учасником від РКЦ, були також представники інших Церков. Це була нагода поділитися нашим досвідом у створенні дитячих будинків сімейного типу, нашими здобутками у цьому напрямку. Також акцентувалося багато на тому, що сиротам потрібні не лише матеріальні подарунки, але, а може і перш за все, час проведений із ними, спілкування та подальша підтримка у дорослому житті – допомога у пошуках роботи та житла. Важливою є також і молитовна підтримка у формі духовного всиновлення.
— Прошу сказати, а як виглядають справи із фактичним усиновленням. Чи проводиться заохочувальна робота, а також чи зростає кількість дитячих будинків сімейного типу? Можливо ведеться якась статистика по діє цезіях?
— Мені прийшла до голови ідея створення такої мапи наших дієцезій, на якій були б зазначені де і у яких кількостях функціонують дитячі будинки сімейного типу, сиротинці, якими опікуються монахині, а також соціальні їдальні та всі харитативні об’єкти. От, працюю над її втіленням.
Що ж стосується заохочення до всиновлення, то це постійних процес, який проводить наша Церква, він ніколи не припиняється і ми раді бачити, що є люди, у яких проростає це зерно, які відкриваються на сиріт і приймають їх до своєї родини, свого дому і серця. Є вже групи людей, які пройшли цей шлях і готові ділитися досвідом, допомагати, супроводжувати підчас усіх бюрократичних процесів ті подружжя, які зважилися на всиновлення. Крім того, Карітас робить усе можливе, щоб надати посильну підтримку та допомогу дітям, що перебувають у державних сиротинцях та школах-інтернатах. Церква у цій справі тримає руку на пульсі, адже сирітство це страшна річ, а часто трапляється і так, що діти є сиротами при живих батьках, які не виконують своїх обов’язків через тюремне ув’язнення або алкогольну чи наркотичну залежність.
Звісно, що не все так просто і легко, адже попри всі вкладені зусилля, турботу та любов опікунів, діти часто настільки травмовані, що повернутися до нормального життя у суспільстві їм украй важко і якщо є такі ситуації, тоді ми шукаємо психологів, лікарів, людей, які допоможуть дитині соціалізуватися, позбутися поганих звичок та навчать турбуватися про себе та оточення. Це важка праця і тим особливо цінна, адже нам залежить, щоби наші підопічні після 18-ти років вийшли в люди, а не у в’язницю.
— Дякую за розмову, нехай Господь благословляє на нові звершення.
Фото Костянтина Чаваги
Звернення Карітас-Спес з нагоди Всеукраїнського дня молитви за сиріт