«Як у Бога за пазухою?». Дізнатися про це приїхала молодь на другий уже деканальний день зосередження, який відбувся 28 січня в парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Хмельницькому.
Конференції для молоді виголошував о. Микола Лучок OP.
Молодь поділилася враженнями від зустрічі:
Анастасія Чорна, 16 років, м. Хмельницький, парафія Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії:
— У програмі, крім центрального пункту, яким була Євхаристія, відбувалося багато цікавих речей таких як: конференція, спілкування в групках, вечір поезій та танцю, а на закінчення ми пережили молитву Тезе. Особисто я щаслива, що могла бути присутньою на дні зосередженні. Для мене це можливість дізнатись більше про Бога, стати ще хоч на крок ближче до Нього, та відпочити від буденних справ та стресів.
Цікавою була сама тема цього дня зосередження: «Як у Бога за пазухою?». Чому там стоїть знак запитання? Напевно,тому, що ми запитуємо себе чи зможемо довіритись Господу та повністю належати йому?!
«Як у Бога за пазухою» — ці слова для мене асоціюються зі спокоєм та миром…на службі під час проповіді о. Микола розповідав про наші страхи, які Господь допомагає нам пережити. Страх втратити роботу, рідну тобі людину або будь-які страхи нашого життя, і, як на мене, саме це й означає бути щасливим, бути у Бога за пазухою, знати, що Хтось завжди з тобою та завжди допомагає тобі у твоєму житті.
Спокій та умиротворення — ось що відчувала я на молитві Тезе та впродовж усього дня. Нові люди, нові знайомства, та відпочинок.
Констянтин Шендера, 16 років с. Гвардійське, парафія св. Войцеха:
— У мене був вибір: поїхати в Тернопіль на весь день з однокласником чи поїхати на день зосередження. Я вирішив поїхати на день зосередження, так як в мене трошки віра похитнулась і я бажав навернутись. І як вияснилося, ніхто так і не поїхав в Тернопіль. Мені здається, що цим мені Бог показав, що я зробив правильний вибір. Я справді навернувся. Цьому посприяла конференція, зустріч у групах, веселий вечір та вечірня адорація. І я дуже радий тому, що я поїхав на день зосередження в Раково, Хмельницький».
Аня Шевченко, 15 років, м. Городок, парафія св. Станіслава:
— Почувши про цей день зосередження, я була впевнена що обов`язково туди поїду, та з нетерпінням цього чекала.
В моєму житті були випробування, які мене дуже виснажили. Через це я прагнула «підзарядки» та трохи розуміння, якого мені останнім часом так не вистачало. Приїхавши, була приємно вражена, тому що протягом дня зосередження постійно відчувалась присутність Бога. Не було такого моменту, коли б мені було сумно або некомфортно. Ісус був присутній в усьому. Особливо мені запам`яталася молитва Тезе, яку я практикувала вперше. Дуже вдячна організаторам та молоді за відкриті серця.
Ліна Лещук, 26 років м. Хмельницький, парафія Христа, Царя Всесвіту:
— Програма була дуже цікавою та різноманітною: конференція, спільна молитва, вечір поезії. Думаю, кожен міг для себе щось почерпнути. Особисто для мене це була чудова можливість відчути себе улюбленою дитиною, яка справді знаходиться у Бога за пазухою.
Вважаю, що такі зустрічі — це чудова нагода для молоді спільно розвиватися та наповнюватися духовно.
фінансово.
Щиро дякуємо!
