Греко-католицький календар
Св. ап. і євангелиста Йоана Богослова.
Преп. Арсенія Великого
Апостол
Ді 12, 1-11
1 На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церкви заподіяти зло. 2 Він убив мечем Якова, брата Йоана. 3 А коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків. 4 Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом четвіркам воїнів, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи. 5 Отже, Петра стерегли у в’язниці. А ревна молитва за нього підіймалася від Церкви до Бога. 6 Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцюгами, і вартові перед дверима стерегли в’язницю. 7 І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспадали з його рук. 8 Ангел же сказав йому: Підпережися і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною! 9 Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбувається через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння.
10 Минувши першу й другу сторожі, вони прийшли до залізної брами, яка вела до міста, – вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, — і раптом ангел відступив від нього. 11 Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з рук Ірода та від усього, чого сподівався юдейський народ!
Євангеліє
Йо 8, 31-42
31 Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями 32 і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить! 33 Вони відповіли Йому: Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними? 34 Відповів їм Ісус: Знову й знову запевняю вас, що кожний, хто чинить гріх, є невільником гріха. 35 Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається навіки. 36 Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні. 37 Знаю, що ви є потомством Авраама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас. 38 Я кажу те, що побачив у [Мого] Отця, а ви чините те, що чули від [вашого] батька. 39 У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові; 40 нині ж ви шукаєте вбити Мене — Людину, котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив. 41 Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми народилися не від перелюбу; маємо одного Отця — Бога! 42 Сказав їм Ісус: Якби Бог був вашим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, — не сам від себе прийшов, але Він Мене послав.
Апостола:
Апостол
1 Йо 1, 1-7
1 Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, — про Слово життя; 2 і життя з’явилося, і ми побачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’явилося нам. 3 Те, що ми побачили й почули, сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність з нами. А наша спільність — з Отцем і з Його Сином — Ісусом Христом. 4 І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною.
5 Ось звістка, яку ми почули від Нього й сповіщаємо вам: Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви! 6 Коли скажемо, що маємо спільність з Ним, а ходимо в темряві, то говоримо неправду і правди не робимо. 7 Коли ж ходимо у світлі, як сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса [Христа], Його Сина, очищає нас від усякого гріха.
Євангеліє
Йо 19, 25-27; 21, 24-25
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. 26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син! 27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
24 Це той учень, котрий свідчить про це, який і написав оце. І знаємо, що його свідчення правдиве. 25 Є багато іншого, що вчинив Ісус. Якби докладно описати все, то, думаю, що світ не вмістив би написаних книг. [Амінь].