Під час спеціального показу фільму «Хижа» отець‑професор Марек Ліс проаналізував популярний кінопродукт із релігійної та богословської перспектив. У цьому ракурсі «Хижа» не надто добре виглядає.
У черговому спеціальному випуску польської програми «Ґосьць Вроцлавський» («Gość Wrocławski») йшлося про фільм, знятий на підставі роману‑бестселера. У ній взяло участь понад 350 осіб. Гостем вечора був о.‑проф. Марек Ліс, богослов, фільмознавець, викладач Опольського університету. «На мою думку, внесення цього фільму до програми катехизації було б великою помилкою. Можливо, це було б доречно щодо програм дисциплін про примирення, сім’ю чи жалобу. Мені було б надзвичайно цікаво послухати думку якогось психотерапевта, адже цей твір без сумніву має великий психотерапевтичний потенціал», — зазначив о. Марек.
Він проаналізував акторський склад і знімальну групу фільму. Дарма шукати у досвіді режисера й автора сценарію алюзій до релігійних текстів. Що це значить? Що книжний матеріал розглянули тільки в комерційних категоріях. Перенести на екрани чудовий текст, що досі залишається популярним, — гарна ідея? З комерційного погляду — звісно, але не з релігійного, зробив висновок викладач.
Як зазначив доповідач, у випадку «Хижі» маємо фільм, який приваблює і розважає людей, викликає емоції та зворушує. Суто по‑людськи це приємний фільм, який легко дивитися. Проте з релігійної перспективи видно кілька проблемних явищ: «Якщо він намагається розповідати про Бога у Пресвятій Трійці, визначаючи Його на головного героя, то я маю право поставити собі питання: якого Бога показує цей фільм?» — звернувся до кіноаудиторії професор. Згадуючи історію кіно, о. Марек розповів про тих, кому вдалося небанальним і серйозним чином показати Бога. Ікона — це також спроба показати Бога.
«Що відбувається у “Хижі”? Бог нам об’являється в особах. Бог, якого ми здатні зрозуміти, не може бути Богом. Адже якщо ми Його зрозуміли, значить, Він менший від нас. Саме так показано Бога у фільмі. Він перестав бути Богом», — аналізує отець Ліс. Трійця, на його думку, у фільмі «Хижа» стає «четвірцею», адже на екрані з’являється ще одна постать: Мудрість, яка має прерогативи такі самі або навіть трішечки вищі, ніж Бог.
«Твір також порушує тему апокатастасису, тобто “порожнього пекла”. Чи справді всі будуть спасенні? Цього я не знаю, проте Євангеліє залишає щодо цієї тези серйозні сумніви. Несподіванкою для мене виявилося звернення до однієї дуже старої християнської єресі, тобто монархіанства, згідно з якою не Сина Божого, а Бога Отця розіп’яли на хресті. Піднесення на хрест Бога Отця нехристиянське. Що ж у такому разі з Великою П’ятницею?» — роздумує священик.
Отець Марек Ліс переконаний, що у фільмі ми зустрінемося з потужним емоційним шантажем, адресатами якого є глядачі. «Хижа» розглядає гріх у категоріях покарання. «Я хотів би, якщо думати таким чином, нагрішити. До прикладу, вкрасти у когось кращу автівку, ніж у мене. Я сам буду покараний гріхом. Це ризиковане твердження у фільмі. Сам гріх ще не є покаранням. Покарання — це наслідок гріха. Цей фільм ставить під сумнів свободу людини: хай що ми зробимо, і так це не буде рахуватися, не буде мати значення для нашого вічного життя. З’являється релятивізм; гріх не має наслідків», — каже отець‑професор Ліс.
Стрічка намагається нести втіху, але робить це по‑казковому, показуючи нехристиянського Бога. Режисер умістив дію у вимірі сну і видіння. «Я бажав би, щоб такі фільми не намагалися поміщати у казковому світі надзвичайно важливі для християн постаті. Хоча, звісно, постулати, які він представляє (зв’язок із Богом, розмова з Богом), без сумніву, чудові. Поряд із прекрасними та вражаючими речами бачимо цілу купу бур’янів», — емоційно висловився гість спеціального кінопоказу.
Переклад CREDO за матеріалами: Wiara
Фото: The Shack
фінансово.
Щиро дякуємо!
