Роздуми

40 днів пустелі. День 38

07 Квітня 2017, 15:06 1856 Біблійний курс «Дабар»

Книга пророка Осії 13

«Я знав тебе в пустині, в краю великої посухи. Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, – серце їхнє загорділо, тому мене й забули. Тому то я для них став левом; мов леопард, чигатиму при дорозі»

Легко бути поруч із Богом, коли тобі важко, бо відчуваєш тоді потребу у підтримці, яку часом важко знайти в оточуючих. Шукаєш близькості з Богом, шукаєш допомогу, пустиня перетворюється на квітучі землі, як Він це і обіцяв. Приходить наступний етап, який часом стає набагато складнішим, ніж сама пустеля.

Ситі серця, чого шукають, кого потребують?!

Проблеми вирішаться, рани потроху загояться, все здається набагато простішим. Чи відчуваю тоді такий самий потяг до пошуку Його присутності? Здобувши трохи землю під ногами, відчувши, що маємо на що опиратись, часто забуваємо, що це Він знайшов нас у пустині і наситив наші серця. «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»( 1Кор. 1, 31). Не нашими заслугами, але Його благодаттю.

А коли наситились — серце їхнє загорділо.

У грецькому варіанті перекладу маємо: «а коли були наповнені». Можу наповнюватись емоціями, відчуттями, постійною потребою у нових враженнях, іншими людьми тощо. У кожного з нас свої методи заповнення внутрішньої пустки. Чи намагаюсь принаймні 15 хвилин протягом дня живитися Словом? У 6 розділі Євангелії від Луки читаємо «горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати».

Ситість серця призводить до гордині, до стану, коли думаємо, що все, що ми маємо – здобули власними зусиллями. Як наслідок, не потребуємо вже Бога.

«Тому мене й забули» — слово «епалотхонто» окрім значення «забути» може також використовуватись на позначення «забути через неуважність, нехтувати». Можу через свою неуважність знехтувати Богом, забути про Нього, як про когось другорядного.  У Старому Заповіті це слово застосовується лише один раз — у 9 псалмі: «Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога». Забуваючи Бога, своїми ж руками простеляємо собі дорогу до Шеолу.

Проте Бог не зважає на нашу забудькуватість та зневажання — бажає нас до себе повернути. Чигає при дорозі, щоб звернути із тієї дороги до Шеолу, яку самі собі обираємо. Він — Той, Хто ревнує за нами, бо любить найбільше.

Тату, не дай, аби наші серця стали ситими та загорділими. Даруй вбогість серця та духа, аби шукати і ніколи про Тебе не забувати. А навіть, як зверну з дороги, вкради мене назад та поверни до себе.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity