Світ

Папа в університеті Аль-Азгар: мир неможливий без належного виховання молоді

28 Квітня 2017, 18:45 1618

Важливість виховання молоді та співпраця між релігіями заради будування миру були головними темами звернення Франциска до учасників Міжнарожної мирної конференції в мусульманському університеті Аль-Азгар у Каїні.

«Щоби запобігати конфліктам і будувати мир, фундаментально важливо докладати зусилля для викорінення ситуацій нужди та визискування, в яких найлегше прищеплюється екстремізм, та заблокувати потоки грошей і зброї до тих, які розпалюють насильство», — наголосив Понтифік, виступаючи у згаданому закладі у п’ятницю, 28 квітня 2017 р.

1983 року університет відсвяткував своє тисячоріччя. Він постав зі школи при мечеті Аль-Азгар, спорудженої після завоювання Єгипту Фатімідським халіфатом. Спершу тут викладали релігійні та юридичні дисципліни. Далі осередок став хранителем вчення сунітського ісламу. У 1960‑х роках він набув рис сучасного університету, додавши навчальні програми з інших дисциплін: медицини, педагогіки, філології, економіки. Відтоді ж можливість навчатися тут отримали також і жінки. Сьогодні в Аль-Азгарі здобувають освіту 300 тисяч студентів з усіх мусульманських країн.

На запрошення його ректора 27-28 квітня 2017 р. тут зібралися релігійні та політичні провідники, представники поміркованих течій ісламу та різних християнських Церков, аби згідно ствердити, що єдиним шляхом у майбутнє є діалог. І саме перед учасниками цієї конференції Римський Понтифік виголосив свою першу промову в рамках Апостольської подорожі. Папа зазначив, що хоче поділитися деякими думками, «почерпнутими зі славної минувшини цієї землі, яка протягом історії явилася світові як земля цивілізації та земля завітів».

Перед Папою промовляв шейх Ахмед аль-Таїб, який на початку промови запросив присутніх ушанувати хвилиною мовчання жертви тероризму.

Святіший Отець звернув увагу на те, що з найдавніших часів культура, яка зродилася на берегах Нілу, була синонімом цивілізованості, адже «шукання знання та цінування освіти» виявилися «плідними рішеннями на користь поступу, обраними давніми мешканцями цієї землі» та є «необхідними рішеннями для майбутнього» миру, який «неможливий без належного виховання молодих поколінь».

«Виховання, насправді, стає життєвою мудрістю, коли воно здатне видобути з людини, в контакті з Тим, Хто її перевищує, та з тим, що її оточує, щонайкраще з себе, формуючи ідентичність, не зосереджену на собі самій. Мудрість шукає іншого, долаючи спокусу закам’янілості й замкненості», — сказав Папа. Мудрість ставить у центрі «гідність людини, цінну в очах Бога, та етику, гідну людини».

У цьому контексті Єпископ Рима наголосив, що важливо «спільно прямувати вперед» у сфері діалогу, усвідомивши, що «майбутнє всіх залежить від зустрічі між релігіями та культурами». І в цьому можуть допомогти «три фундаментальні орієнтири», якими є «обов’язок ідентичності, мужність інакшості та щирість намірів».

«Обов’язок ідентичності, тому що неможливо будувати справжній діалог на двозначності або жертвуючи добром для того, щоб сподобатися іншому; мужність інакшості, аби на того, хто відмінний від мене з огляду на культуру чи релігію, не дивитися як на ворога, не ставитися як до неприятеля, але приймати як товариша в дорозі, зі щирим переконанням, що добро кожного полягає в добрі всіх; щирість намірів, оскільки діалог, як автентичне вираження людяності, це не стратегія для досягнення інших цілей, а дорога істини, яка заслуговує, аби на неї терпеливо ступили, щоб перетворити суперництво у співпрацю», — сказав Папа, додаючи:

«Виховувати до шанобливої відкритості та щирого діалогу з іншим, визнаючи його фундаментальні права і свободи, особливо релігійну, — найкращий шлях для спільного будування майбутнього, для того, щоб ставати будівничими цивілізації».

Далі Святіший Отець перейшов до іншого аспекту своїх роздумів: Єгипет як земля різних союзів, де зустрічалися різні віри й культури, усвідомлюючи важливість того, щоб укладати союзи задля спільного добра. Відправною точкою він обрав «Гору Завіту», тобто гору Синай, яка нагадує собою, що «справжній союз на землі не може не рахуватися з Небом, що людство не може мати намір зустрічатися в мирі, виключивши Бога зі свого горизонту», як також «не може зійти на гору, аби привласнити Бога собі».

Як зауважив Святіший Отець, це дуже актуальне послання у парадоксальному контексті, в якому, з одного боку, існує тенденція витіснити релігію у приватну сферу, але з іншого — релігійна сфера змішується з політичною. Через це існує загроза того, що «релігія буде поглинута управлінням дочасними справами та спокушувана ілюзіями світської влади». З іншого боку, у світі, який «глобалізував чимало корисних технічних засобів, але разом із цим — байдужість і халатність», відчувається «ностальгія за великими питаннями про сенс». І саме тому «релігія це не проблема, але частина вирішення».

Звертаючи знову свій погляд до гори Синай, Папа підкреслив, що в середині Заповідей, проголошених на ній, звучить: «Не убий». «Бог, який любить життя, — наголосив він, — не перестає любити людину і тому закликає її протистояти насильству, що є фундаментальною передумовою будь-якого союзу на землі. І до здійснення цього наказу покликані насамперед — а сьогодні по‑особливому — саме релігії, бо в той час, як стоїмо перед невідкладною потребою Абсолюту, необхідно виключити будь-яку абсолютизацію, що виправдовуватиме прояви насильства. Насильство, по суті, є запереченням будь-якої справжньої релігійності».

За словами Єпископа Рима, релігійні провідники покликані викривати насильство, яке надягає маску «священного»; викривати насильство проти гідності й прав людини; вказувати на те, що «спроби виправдати будь-яку форму насильства в ім’я релігії» це «ідолопоклонницьке фальшування Бога», ім’я якого — «Святий», «Бог миру».

«Віра, яка не народжується зі щирого серця та справжньої любові до Милосердного Бога, — це форма приналежності, яка не визволяє людину, а розчавлює її. Скажімо разом: наскільки зростаєш у вірі в Бога, настільки зростаєш і в любові до ближнього», — наголосив Папа Франциск. «Але релігія покликана не лише викривати зло; вона містить у собі покликання поширювати мир, сьогодні, мабуть, більше ніж будь-коли. Не вдаючись до послужливого синкретизму, нашим завданням є молити одні за одних, випрошуючи в Бога дару миру, зустрічатися, провадити діалог і поширювати згоду в дусі співпраці та дружби».

Як зауважив Святіший Отець, сьогодні потрібні «будівничі миру, а не провокатори конфліктів», «проповідники примирення, а не оповісники знищення».

«Лише зробивши прозорими каламутні маневри, які живлять злоякісну пухлину війни, можна запобігати її дійсним причинам. І до цього невідкладного й серйозного завдання зобов’язані провідники народів, інституцій та відповідальні за інформацію, що, як і ми, відповідальні за цивілізацію і також покликані Богом, історією та майбутнім, започатковувати, кожен у своїй сфері, процеси миру, не занедбуючи встановлювати стійкі основи для союзів між народами і державами».

За матеріалами: Радіо Ватикану, Ватыканскае радыё  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

Єгипет
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: