Погляд

10 подробиць про життя і понтифікат Бенедикта XVI

11 Травня 2017, 16:23 2077

Цьогоріч, 16 квітня 2017 р., папа сеньйор Бенедикт XVI, який під час хрещення отримав ім’я Йозеф Алойзіус, відсвяткував своє 90–річчя. Нещодавно журналіст Петер Зеевальд видав довгоочікувану книжку інтерв’ю з вислуженим папою «Бенедикт XVI. Останні розмови».

Книжка виявляє кілька менш відомих широкому загалові, однак цікавих подробиць життя і понтифікату Бенедикта XVI.

1. «Хочу бути кардиналом!»

Сказав 5‑річний Йозеф під час зустрічі з архиєпископом Мюнхена. Майбутній Понтифік був у складі делегації дітей, які мали змогу зустрітися з кардиналом Міхаелем фон Фаульхабером, архиєпископом Мюнхена, під час одного з його пастирських візитів. Йозеф тоді заявив, що хотів би стати кардиналом. Згодом так сталося: Йозеф Ратцінґер був одним із наступників архиєпископа фон Фаульхабера, а згодом став кардиналом. Кардинали Йозеф Вендель і Юліус Август Допфнер були попередниками Йозефа Ратцінґера. У березні 1977 р. Йозеф Ратцінґер став архиєпископом, а вже в червні того ж року Папа Павло VI підніс його до гідності кардинала. Отож, дитячі мрії збуваються!

2. У лавах «Гітлер’югенда»

Йозефу виповнилося тільки п’ять років, коли Гітлер прийшов до влади в Німеччині. Як і багато інших його однолітків, Йозеф Ратцінґер був змушений вступити до лав «Гітлерюгенда» — молодіжної нацистської воєнізованої організації. Його сім’я не сприймала закликів нацизму. Бенедикт XVI так розповідає про це в «Останніх розмовах»: «Для нас було зрозуміло, що священнослужитель має бути проти нацистів. Наш батько мав таку велику антипатію до них, що годі було уявити, аби хтось у родині якось їх підтримував. Навіть якщо в домі з’являлися солдати “CC”, це не мало ніякого впливу [на нас], адже ми бачили реакцію батька, який дуже жорстко з ними поводився». Йозеф Ратцінґер ніколи не брав участі в бойових діях. У 1945 році (йому було тоді 17 років) він залишив місце служби і негайно повернувся додому. Проте згодом за службу в «Гітлерюгенді» його інтернували до американського табору для військовополонених.

3. Не єпископ на ІІ Ватиканському Соборі

Під час ІІ Ватиканського Собору (1962–1965) о. Йозеф Ратцінґер був богословським консультантом кардинала Йозефа Фрінґса з Кельна. Серед документів ІІ Ватиканського Собору, над яким неабияк попрацював Йозеф Ратцінґе, була Декларація про міжрелігійний діалог «Nostra Aetate».

4. «Права рука» св. Йоана Павла II

Папа Йоан Павло II у 1981 р. призначив кардинала Ратцінґера префектом Конгрегації віровчення. Він обіймав цю посаду аж до кінця понтифікату Йоана Павла ІІ, тобто 24 роки. Кардинал Ратцінґер просив про звільнення з обов’язків 1997 року, тоді йому виповнилося 70, а, згідно з церковним правом, у цьому віці єпископи подають прохання про звільнення з обов’язків. Кардинал мріяв про «спокійну пенсію» та працю в архівах і бібліотеці Ватикану. Проте Йоан Павло II не задовольнив його прохання. Ратцінґер думав, що закінчить своє служіння після смерті Йоана Павла ІІ, однак Господь мав інші плани: Йозеф Ратцінґер став наступником Йоана Павла ІІ. Останній схвалив би цей вибір, чи не так?

5. Папа, який переймався екологією

Саме так, ми нічого не переплутали — йдеться про Бенедикта XVI. У своїй інавгураційній проповіді 24 квітня 2005 року він проголосив: «Зовнішні пустелі світу ростуть, оскільки збільшуються внутрішні пустелі. Тому скарби Землі більше не служать для творення саду Господнього для всіх, які живуть у ньому; їх використовують для служіння силам експлуатації та знищення». Під час понтифікату Бенедикта XVI на даху зали Павла VI було встановлено сонячні батареї, а Ватикан здобув славу першої у світі вуглецево нейтральної суверенної держави.

6. Людина діалогу

У передмові до «Останніх розмов» Петер Зеевальд пише: «Бенедикт XVI був другим після Йоана Павла ІІ наступником Петра, який промовляв у мечеті. Понтифік з Німеччини був першим папою, який взяв участь у протестантському богослужінні. Це можна вважати історичним фактом світового масштабу. Ще один безпрецедентний випадок — проголошення протестанта головою Папської Академії наук, а також запрошення мусульманського професора до Папського університету. В той же час, він підніс папство до нового виміру через теологічну та інтелектуальну діяльність, і це зробило Католицьку Церкву привабливою навіть для невіруючих».

7. Бенедикт XVI — талановитий лінгвіст

«Останні розмови» розкривають високу обдарованість папи–сеньйора. Виявляється, йому зручніше висловлюватися латиною, ніж італійською. Коли Петер Зеевальд запитав Бенедикта XVI, чому він приготував свою промову про відставку латиною, він відповів: «Бо щось важливе треба писати латиною. До того ж, цю мову я так добре опанував, що можу належно писати нею. Я міг би написати промову італійською, проте була небезпека, що там з’явиться декілька помилок». Ще підлітком Йозеф Ратцінґер почав вивчати латину, грецьку мову та іврит. В «Останніх розмовах» Бенедикт XVI підкреслює, що переклади церковних текстів з грецької мови чи латини «приносили задоволення більше, ніж будь що інше».

8. Безпрецедентна відставка

Бенедикта XVI — перший за останніх 600 років Понтифік, що зрікся престолу. Це безпрецедентний випадок у наш час. До нього на подібний крок зважився Папа Григорій ХІІ 1415 року. Таке рішення вкотре показує скромність папи Бенедикта. Нині папа–сеньйор мешкає в монастирі Mater Ecclesiae на території Ватикану.

9. Папа Бенедикт і «нова харизма» його наступника

В «Останніх розмовах» Петер Зеевальд запитує: «Чи бачите Ви сьогодні певний відрив від Вашого понтифікату? — Ні! Тобто, звісно, хтось може неправильно інтерпретувати події з наміром сказати, що все перевернулося з ніг на голову. Якщо хтось вириває щось із контексту, можна зробити висновки про разючу відмінність; проте якщо дивитися загалом — цього не відбудеться. Можливо, робляться дещо інші акценти, але протилежностей нема», — сказав папа сеньйор. Служіння Папи Франциска — «це свіжий подих у Церкві, нова радість, нова харизма, яка промовляє до людей, і це, звісно, прекрасно», вважає Бенедикт XVI.

10. Одна книжка на рік

Вочевидь, ідеться не про читання. Якби порахувати все, що Бенедикт XVI написав протягом свого священицького служіння, в середньому вийшло б, що він писав одну книжку на рік. Бенедикт XVI — автор близько 70 книжок; додайте до цього тритомник папських енциклік і апостольських повчань.

Понтифікат Бенедикта XVI — це подарунок для Церкви, а нинішня тиха посвята молитві й роздумам викликає вдячність і надихає нас своєю глибокою відданістю Ісусові та Його Церкві.

Переклад CREDO за матеріалами: Epicpew

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

ПЕРСОНА

Бенедикт ХVI

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: