26-27 травня 2017 р. у Києві та Ворзелі Церква урочисто споминала першу річницю по смерті ординарія Києво-Житомирської дієцезії архиєпископа Петра Мальчука. Владика раптово помер рік тому під час Євхаристійного конгресу у місті Гродно (Білорусь).
26 травня 2017 року урочисту Службу Божу у співкатедральному соборі святого Олександра відслужив митрополит Львівський, голова Конференції римо-католицьких єпископів України, архиєпископ Мечислав Мокшицький. Йому співслужили ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк та ординарій Луцької дієцезії, Апостольський адміністратором Києво-Житомирської дієцезії, єпископ Віталій Скомаровський. Разом зі священиками та вірним людом Божим молилися мама і сестра покійного архиєпископа, а також ті, хто був із ним в останні години життя: настоятель кафедрального собору св. Софії у Житомирі отець-канонік Віктор Маковський та настоятель співкатедрального собору св. Олександра у Києві отець Віталій Безшкурий.
Під час проповіді архиєпископ Мечислав закликав молитися за покійного та дякувати за його служіння: «Сьогодні, коли збираємося в київському кафедральному соборі, щоб пом’янути померлого рік тому архиєпископа Петра Мальчука, правда про це нас освітлює і це переконання дозволяє нам молитися про його спасіння. Якби було не так, якби ми не вірили у життя після смерті, наша молитва не мала би сенсу й не була би потрібною. Віруючи в те, що життя змінюється, але не закінчується, ми можемо дякувати за дар життя, за діла і вчинки, за слова і навчання тих, які переступили поріг вічності. Тому сьогодні, згадуючи померлого архиєпископа Петра, дякуємо за його коротке, але дуже насичене життя. За його покликання до богопосвяченого життя у францисканській родині, за священство, єпископське служіння у двох дієцезіях: Одесько-Сімферопольській та Києво-Житомирській».
Він також порівняв подію з реколекціями: ніби покійний зібрав паству і продовжує вести її до Неба.
Після Служби Божої архиєпископ Мечислав Мокшицький освятив пам’ятну дошку на спомин покійного владики Петра. Дошка розміщена ліворуч від головного входу.
Наступного дня, 27 травня 2017 року, урочистості продовжилися на території Вищої духовної семінарії Найсвятішого Серця Ісуса у смт Ворзель, де поховано архиєпископа Петра Мальчука. У храмі св. Папи Йоана Павла ІІ на території семінарії відслужили Службу Божу у пам’ять покійного.
Месу служив ординарій Луцький, Апостольський адміністратор Києво-Житомирської дієцезії єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні з отцем Віктором Маковським та отцем Віталієм Безшкурим.
Під час проповіді владика Віталій сказав: «У річницю смерті архиєпископа Петра ми згадуємо, що він мав дуже велике завдання. Отримав одну з найбільших дієцезій в Україні, а це означає також і дуже багато обов’язків, почесних. Почесним було і його звання — архиєпископ, надане йому особисто [Тобто він отримав від Церкви гідність архиєпископа, хоча Києво-Житомирська адміністративна одиниця це дієцезія, а не архидієцезія. — Прим. ред.]. Але з цими почестями пов’язано ще більше праці, ще більший хрест, — нелегкі завдання, м’яко кажучи. Він, як той, хто все життя шукав Бога (можу це засвідчити, бо знаю його з семінарії), шукав живого Бога, йшов за Ним слідами святого Франциска і просив Його допомоги. В його невеликому помешканні, двокімнатній квартирі, одну кімнату він віддав для Ісуса. Він зробив там каплицю, щоб Ісус був дуже близько до нього, за стінкою, щоб бути разом із Ним в одному помешканні. І так своєю працею і молитвою, своїми стражданнями, через смерть він покинув цей світ, і віримо, що пішов до Отця Милосердя. Я згадував про те, що його служіння було дуже відповідальним. Майже рік шукали того, хто міг би стати на його місце! Це дуже довгий час, нелегко було знайти таку особу».
Владика Віталій також звернув увагу на те, що за архиєпископа Петра молилося дуже багато людей. Крім того, у дієцезії за цей рік відбулося багато заходів у пам’ять покійного.
Наприкінці Служби Божої всі присутні підійшли до могили владики Петра, де встановлено пам’ятник, і єпископ Віталій його освятив. Кошти на його створення збирали усі вірні; таким чином, кожен зміг долучитися до вшанування пам’яті покійного.
Фото: Михайло Яцко
фінансово.
Щиро дякуємо!
