Не вникаючи в дискусію про «паління» чи «куріння», спробуємо відповісти на важливіші питання щодо цієї шкідливої звички.
Одразу скажу, що не буду давати однозначної відповіді. Кожен має сам для себе відповісти на це запитання. Було б занадто просто дати відповідь «так» або «ні». Але це буде неправильно. Залежно від обставин і ситуацій, куріння може бути чимсь нейтральним або гріховним. Я читав в інтернеті кілька статей, які не залишають вибору: куріння є гріхом, бо руйнує наше тіло, покликане стати храмом Духа Святого. Чимало аргументів позбавлені здорового глузду і дають неповну картину. Але пора сказати чесно і відкрито: не все тут так однозначно.
Чимало людей сповідаються з цього; але ще більше людей, також і священиків чи єпископів, цього не роблять. І справді, чітко відповісти на це не так просто, адже йдеться про шкідливу звичку і певну пристрасть. Виходжу з того, що порівнюю це з іншими шкідливими звичками: малорухливий спосіб життя, вживання нездорової їжі, звичкою хрустіти пальцями чи, до прикладу, надмірно захоплюватися макіяжем.
Можна керуватися словами ап. Павла: «Все мені можна, та не все мені на користь». Не все, що нам «не на користь», є гріхом. Наведу кільки ситуацій для прикладу. Коли батьки, знаючи про шкоду тютюну, забороняють синові чи дочці курити, а дитина все одно це робить, — краще говорити про гріх проти IV Божої Заповіді. Коли хворий дістав від лікаря чітку заборону на цю чи іншу шкідливу звичку і все одно її переступає, це більше стосується до V Божої Заповіді. Часом одна випалена сигарета може бути спробою самогубства. Коли я бачу вагітну жінку, яка курить, я однозначно скажу, що вона грішить щодо свого немовляти. Подібно, коли людина палить поруч із тими, кому це неприємно, спричиняє дискомфорт. А про шкоду «пасивного куріння» для здоров’я знають сьогодні всі.
Коли сигарети «з’їдають» левову частку сімейного бюджету, треба, на мою думку, сповідатися з цього. Але рідко хто враховує і те, що поганий приклад зі сторони батьків також може бути гріхом: «Коли хтось з вас спокусить одне з тих малих, краще жорно млинове повісити собі на шию…» — і далі по тексту Євангелія. Ці кілька наведених ситуацій показують те, що сама по собі звичка в тій чи іншій ситуації може мати різну моральну оцінку. Але я цілком допускаю ситуації, коли куріння матиме нейтральну моральну оцінку. Сумління людини, яка чесна з собою, завжди дасть про це знати.
Я не вважаю, що випалена сигарета завжди є гріховним ділом. Не раз давав розрішення тим, хто з цього сповідався. Але це не означає, що всі ті, хто палить, грішать. Я ніколи не палив, але спокійно можу собі запалити. Не роблю цього з інших міркувань, ніж гріх. Коли мої сини будуть повнолітні, я поважатиму їхній вибір. А до цього часу прошу їх поважати мій вибір як батька.
фінансово.
Щиро дякуємо!
