«Коли я знайшов сумочку — мав враження, що сам Бог її туди поклав».
Ерік «Баббі» Маккой знайшов сумочку за покинутим будинком у Балтіморі. Знайшовши її, він і гадки не мав, що, повертаючи її хазяйці, починає рятувати власне життя.
Коли Баббі знайшов ту сумочку, він уже був «на дні». Було йому 36 років і був він героїновим наркоманом, і думав, що незабаром втратить життя — або через наркотики, або через дилерів, із якими час від часу мав сутички.
— Я не боявся за своє життя, — каже Ерік. — Мав величезний психічний біль, відчував, що моє життя не мало жодної цінності. А потім, коли я знайшов ту сумочку, мав враження, ніби сам Бог її там поклав. Це було божевілля. Зазвичай я би просто таке продав. Але того разу, того єдиного разу, я сказав собі: Еріку, зроби щось правильне, знайди хазяйку і віддай сумочку!
Всередині знайшовся конверт із прізвищем та адресою. Ерік пішов до супермаркету й попросив когось, аби йому в інтернеті перевірили, чи далеко хазяйка сумочки мешкає. Коли виявилося, що то майже 6,5 км, він був геть пригнічений. Однак відчував, що повинен спробувати.
Перекупив у когось білет на метро і проїхав кілька станцій. Однак ще залишалося пройти немалий шматок дороги, що для наркомана в його стані не було таким простим, як нам здається. По дорозі він зустрічав жінок, які пропонували йому гроші взамін за сумочку. Але Ерік відмовляв. Коли нарешті усвідомив, що міг трохи заробити, — розплакався. Зрештою, однак, надягнув сонячні окуляри і пішов далі.
Коли вже був недалеко, зустрів на тротуарі молоду жінку. «Мене звати Кейтлін Сміт, це моя сумочка», — сказала вона.
Кейтлін пояснила, що сумочку в неї вкрали десь місяць тому і вона й не сподівалася, що може ще колись її побачити. Здивована і вдячна, що Маккой здолав стільки перешкод, аби повернути їй пропажу, молода жінка вирішила з ним заприязнитися. Вислухала його історію про шлях до згубної залежності й бездомності. А потім купила йому білет в один бік — до центру лікування залежностей у Флориді. Також вона створила для нього сторінку серед краундфаундингових проектів, щоб оплатити подальше перебування Баббі в тому осередку.
Нині Ерік Маккой, який телефонує до Кейтлін щодня, вже готовий перебратися до центру ресоціалізації на 90 днів. Він ще не знає, що робитиме далі. Але про 29‑річну Кейтлін Сміт, торгову представницю, він каже так: «Ця жінка врятувала мені життя. Вона мене врятувала».
Переклад CREDO за матеріалами: Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
