Цими дням Закарпаття вітало у себе Апостольського нунція в України архиєпископа Клаудіо Ґуджеротті.
Нунцій приїхав на Закарпаття, у Виноградово, у понеділок 23 жовтня 2017 р., провівши зустріч з угорськомовними священиками дієцезії. У цей день, окрім обов’язкового спомину св. Йосифа Більчевського в літургійному календарі РКЦ в Україні, францисканці згадують свого святого — Йоана Капістрана, який є у календарі дієцезії. На Закарпаті, де працює чимало отців-францисканців, цьому святому присвячено кілька храмів. Зокрема, у м. Виноградові францисканці мають каплицю, де Апостольський нунцій очолив відпустову Святу Месу.
Наступного дня, у супроводі монсеньйора Йозефа Грека та душпастиря Київської архиєпархії УГКЦ о. Максима Рябухи, архиєпископ Клаудіо консекрував перший римо-католицький храм у с. Лисичево (історична назва — Лисичово, або Rókamező). Досі тут богослужіння проводились у приватному будиночку.
Біля входу в новий храм архиєпископ Клаудіо прочитав молитву та заохотив увійти у дім, що має стати Домом Божим. Єпископський вікарій о. Антоній Зіемба привітав архиєпископа, духовенство, консула Словаччини Мірослава Мойжіту, який приїхав з Ужгорода, та всіх присутніх. На це богослужіння з’їхалось все українськомовне духовенство, священики й богопосвячені з усієї дієцезії.
У проповіді Нунцій звернув увагу на літургійні читання: атмосфера нашого богослужіння — величезне свято. А те, що ця церква замінить будинок, у якому вірні молилися довгі роки, показує, що спільнота крокує вперед. Зокрема, архиєпископ сказав: «Ми щасливі від цієї події, бо, благословляючи і освячуючи цю церкву, ми благословляємо і освячуємо усе людство, яке живе у цьому просторі. Миро, яким ми будемо помазувати цей храм, увійде у серце кожного. І всі почуватимуться родиною, бо всі разом будуть намащені тим самим миром».
«Бачите, мої дорогі брати і сестри, ви всі зібрані тут разом, і це означає, що наше життя завжди є спільнотним… А знаєте, чому? Тому, що ви — Тіло Христа. А Тіло Христа не може існувати, якщо якась його частина відходить, — зазначив архиєпископ Клаудіо. — Ми ставимося до храму як до людини, як до особи. Ми його ніби охрещуємо, як ви бачили, водою [алюзія до покроплення водою на початку богослужіння, — ред.], помазуємо, як у миропомазанні; у ньому ми служимо Євхаристію. Цей храм є символом наших тіл, до яких потрібно ставитися з повагою… Коли якась родина зазнає насильства, руйнується сама будова Церкви. Коли є якась неприязнь, агресія, неприйняття одне одного, — все це у певний спосіб відображається на стінах храму».
Архиєпископ також заохотив усіх пам’ятати у молитві єпископа Антала Майнека, який не зміг бути на урочистості, і завершив проповідь словами: «І закликаймо Пресвяту Богородицю за заступництвом святого Йоана Павла ІІ… Із таким заступником ви підете далеко! Я переконаний, що як ми з вами зустрінемося за кілька років, ви будете ще щасливіші, ще радісніші через ваше щоденне життя. Це наші побажання і наша впевненість, яка походить від нашої віри у Христа. Він благословляє усіх вас, і нехай супроводжує вас дорогами життя аж до вічного бенкету, який приготував для всіх вас у своєму вічному Царстві».
Після молитви «Вірую» та Літанії до Всіх Святих, під час якої всі молились навколішках, настав обряд консекрації вівтаря і храму. Архиєпископ полив вівтар олією, що була освячена у Великий Четвер, позначив нею стіни храму у визначених місцях. Тільки після цього освятили свічку, від якої були запалені свічі біля вівтаря, і в новонародженому храмі засяяло «світло Христа».
Колись подаровані архиєпископом Львівським Мечиславом Мокшицьким для Мукачівської дієцезії реліквії св. Йоана Павла ІІ відтепер знаходитимуться у присвяченому йому храмі в Лисичеві.
Насамкінець архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті уділив присутнім Папське благословення.
Тетяна Решетар
Повна фотогалерея — за посиланням: Мукачівська дієцезія РКЦ