Ісусова родина

Роздуми до Слова Божого на спомин Введення у храм Пресвятої Богородиці

Коли Ісус ще промовляв до людей, Його Мати й брати стояли надворі, намагаючись поговорити з Ним. Хтось сказав Йому: «Ось Твоя Мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи з Тобою розмовляти».Він же відповів тому, хто говорив до Нього: «А хто Моя мати і хто Мої брати?»І, вказавши рукою на своїх учнів, Він промовив: «Ось Моя мати і Мої брати. Адже хто чинитиме волю Мого Отця, який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір’ю!»

Мт 12, 46-50

Родина займає в нашому житті багато місця. Ми приходимо на світ у такій чи іншій родині. Зростаємо серед таких, а не інших родичів. І навіть після того, як ми залишаємо батьківський дім, різні родинні повчання продовжують лунати в нашому серці і впливати на наше життя: Пам’ятай, на родину можна розраховувати… пам’ятай звідки ти і хто ти такий… А мама так цього хотіла, не засмучуй її. Як було і за часів Ісуса, так і сьогодні, в багатьох середовищах створився навіть своєрідний культ родини. Тому першим кроком віри, який вчинив Авраам — це був вихід з землі, з рідні і дому батька в землю, яку Бог йому показав (пор. Бут 12, 1-4). Перший і найбільш фундаментальний етап віри – почати слухати більше Бога, ніж своїх рідних. Такий етап також настав був і в житті Ісуса, коли Він в повноті відкрив своє покликання: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?»

Тому в даному євангельському фрагменті реакція нашого Спасителя зовсім мене не дивує. Ісус не дозволяє земній родині Ним заволодіти. Він створює нову родину, яку буде об’єднувати Слухання Божого Слова (Лк 8, 21) і виконання волі Отця (Мт 12, 50). Читання Божого Слова в спільноті, взаємне ділення Словом, молитва і служіння Господу, творять зв’язки сильніші від зв’язків тіла і крові.

А що ж з Матір’ю Ісуса… І справді, не можемо дозволити, щоб якось применшити її постать… Марія є особливою Матір’ю. Бо її материнство розпочалося саме від згоди на волю Отця: Нехай мені станеться по твоєму Слову (Лк 1, 38). Інколи ми молимося до Марії з наміром, щоб Вона якимсь чудотворним небесним способом «вмовила» нашого Отця зробити те, що ми хочемо (думаю, що це просто береться з досвіду наших родин — коли батько чогось не дозволяє, ми робимо жалісний вигляд перед матір’ю і справи йдуть краще). А Вона, здається, навпаки, вмовляє нас зробити те, чого прагне Господь: Зробіть все, що Він вам скаже (Йн 2, 5).

Нехай Марія Обручниця Святого Духа випросить нам глибоке слухання і приймання Божого Слова.