По 44 роках боротьби за права тварин Бріджит Бардо видала книжку «Сльози боротьби», в якій уперше розповіла про своє життя.
Вона поділилася роздумами про природу, людину та релігію. Зокрема, написала про свої особливі стосунки з Марією та про прив’язаність до св.Франциска Ассізького.
Нестримна, проваджена інстинктом, вільна — 83-річна Бріджит Бардо ставить собі запитання про результативність битви, яку провадить майже пів-століття. 44 роки вона боролися за етичне ставлення до тварин. І ось уперше ця колишня ікона французького кіно, зазвичай така потаємна, замкнена у своєму маєтку в Сен-Тропе, вирішила відкрити дім і серце.
Бардо розповідає про свою дику, затяту, але й привабливу особистість, про свої вибори і натхнення. Малює портрет зірки, який дає змогу побачити її в новому світлі.
«Що ви думаєте про мене? Ви бачите чуттєвий танок під звуки шаленої мамби? Малу парижанку, яка завдяки випадку стала зіркою? Ідеалістку, яка одного дня вирішила, що час, який їй залишився на світі, вона віддасть праці на благо тварин?» — запитує Бріджит Бардо.
Вона погодилася розповісти про себе дуже щиро, аби усунути всілякі двозначності.
«Мені завжди товаришило співчуття»
Вона починає від питання, яке її завжди непокоїло: «Хто я і ким хочу бути?» Вважає, що знайшла відповідь у своїй боротьбі за права тварин, але переконана, що прагнення захисту довкілля з’явилося завдяки співчуттю, яке було в ній завжди.
«Ми — частина цілості: про це я знала завжди. Природа, Земля, космос творять однорідну і нерозривну цілісність».
«Мене вважали однією з найбільших зірок світу, але я ніхто. Я завжди це усвідомлювала. (…) Я зрозуміла, що людська марнота нічому не служить, коли день і ніч чувала біля свого батька, у 1975 році. Коли відходив мій бідний Пілу, такий розумний, такий поетичний, я вже знала, що в житті не варто триматися нічого окрім чистої любові».
«Марія підтримувала мене здавна»
Чи цю чисту любов можна віднести до любові Бога? Бріджит Бардо здобула релігійну освіту: катехизм, Причастя, школа у черниць. Її батьки були ревними віруючими. Вона сама, однак, відсторонилася від релігії та церковної ієрархії, вважала, що «служителі Бога» надто часто не відповідають її очікуванням. Зізнається навіть, що нечасто читає Біблію. Бріджит збудувала власну духовність. «Я ніколи не почувалася добре з концепцією релігії. Я схиляюся до духовності вільної, безпосереднього зв’язку з Небом».
Попри це, трансцендентність присутня в її особистих стосунках із Марією. Ця віра така сильна, що Бардо має певний особистий зв’язок із Нею. Вочевидь, розмовляє з Нею, звіряється Їй у різних смутках і радощах, як подрузі або матері. Інколи не каже до Неї ані слова, тільки розмовляє серцем.
«Я веду діалог як у реальному житті, як у розмові, не як у молитві чи благаннях», — пише колишня зірка.
Кілька років тому вона навіть розпорядилася збудувати капличку в Ла Мараґ, своєму маєтку, на узгір’ї, посеред сосен і чебрецю. Кам’яниста стежка нагадує її хресну дорогу, тим більше що Бардо вже тяжко рухатися. «Я люблю туди ходити, бо можу там щиро порозмовляти з Марією», — каже вона.
«Марія підтримує мене здавна. Це делікатна і турботлива присутність. Я відчуваю цю лагідність, чистоту, ясність, яка є натхненням, безумовну щедрість і материнський захист. Вона теж страждала на світі. Єдиним болем, якого Вона зазнала насправді, була втрата і розіп’яття Її Сина, мене це дуже сильно зворушує. Вона пізнала біль тілесний, тому чутлива до страждань людей (…) Вона мене захищає, я знаю, що охороняє мене. (…) Якби не Її милосердя у відповідний час, я би вже давно не жила. Я в цьому переконана».
Святий Франциск як духовний взірець
Зрештою, якщо релігія і знаходить милість в очах Бріджит Бардо, то це завдяки харизматичним постатям. Вона згадує св.Франциска з Ассизі, особливо близького їй завдяки любові до природи і тварин.
Коли Бріджит читала про цього святого, захопилася його характером і радикальним рішенням полишити все. Франциск, який походив із родини заможних італійських купців, мав об’явлення і вирішив покинути все.
«Цей святий для мене є духовним взірцем, його простота, забуття про себе задля іншої людини утверджують мене у моєму виборі».
Таким ось чином, за прикладом св.Франциска з Ассизі, Бріджит вирішила віддати улюблені речі на аукціон на користь свого фонду. «Покинути матерію заради духа: ось найліпший шлях до мудрості!»
Хоча св.Франциск залишається її останнім провідником як покровитель «звірячої» справи, Бардо, однак, підводить риску зі щирістю, яка її як гарно характеризує: «Але я не посунусь аж до того, щоби ходили в Ла Мараґ у волосяниці!»
Переклад CREDO за: Керолайн Бекер, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
