Православні й мусульмани долучилися до посту за мир, як просив Папа Франциск

На заклик Святішого Отця відповіли англіканські, православні та мусульманські спільноти.

Сьогодні, 23 лютого 2018 року, на прохання Папи Франциска ми маємо День посту і молитви в намірі миру, особливо у Демократичній Республіці Конго та Південному Судані.

«Що я можу зробити для миру?»

На заклик Єпископа Рима — скерований також до інших Церков та людей доброї волі — відповіли, зокрема, англіканській, православні та мусульманські спільноти. Цього дня до загальних молитовних закликів долучено спеціальне прохання. Вірні пам’ятатимуть про нього також під час молебнів Хресної Дороги.

«Я звертаюся з сердечним закликом, щоб також і ми почули це волання і кожен у своєму сумлінні, перед Богом, запитав себе: “Що я можу зробити для миру?” Напевно ми можемо молитися; але не тільки. Кожен може конкретно сказати “ні” насильству, наскільки залежить від нього чи від неї. Оскільки перемоги, здобуті з уживанням сили, це фальшиві перемоги, натомість праця на благо миру служить усім!» — закликав Франциск 4 лютого.

Папа просив про молитву особливо за Демократичну Республіку Конго і Судан — країни, які вже довгі роки мучать збройні конфлікти і війна. Там триває братовбивчий конфлікт за політичні, суспільні та економічні впливи.

Це країни, вражені корупцією, експлуатацією найслабкіших груп суспільства і високою злочинністю. В них триває боротьба між групами впливу за поділ прибутків від експлуатації природних покладів. Місцевий люд живе у відчутті загрози, суспільної нестабільності й несправедливості.

Конго

За даними ООН від 2017 року, в майже 79-мільйонній ДРК насильство на етнічному ґрунті й сутички між регулярною армією і збройними угрупованнями, особливо на сході країни, призвели до вигнання з рідних країв щонайменше 1,3 млн мешканців, серед яких — понад 800 тис дітей.

Нестабільна політична і суспільна ситуація, що триває там уже два десятиліття, викликана головно боротьбою за доступ до багатих покладів природних багатств, які використовують міжнародні корпорації. Вона викликає побоювання, що ця величезна країна, чия поверхня дорівнює площі Європи від Атлантики бо Бугу, може знову погрузнути у війні та гуманітарній кризі. Це буде подібне до того, як у 1990-ті роки голод і хвороби убили там мільйони людей.

Уже кілька років, з огляду на розширення боїв між військами та різними повстанськими групами на нові території, становище в ДРК драматично погіршується. У червні 2017 року Верховний комісар ООН інформував про страхітливі злочини, що вимагають міжнародного розслідування. Своєю чергою, рапорт Католицької Церкви з минулого року повідомляє про понад 3 тисячі жертв конфлікту від жовтня 2016 року.

За даними Міжнародної організації з питань міграції, через страшні наслідки дестабілізації регіону, викликаної хвилею насильства, найбільше страждають діти, особливо у східній частині країни. Чимало дітей у східному Конго використовувані сексуально і примушувані воювати. ЮНІСЕФ та її партнерські організації ідентифікували понад 800 таких випадків, хоча істинні розміри сексуального насильства щодо дітей у Конго напевно набагато вищі. Окрім того, з останніх даних ЮНІСЕФ випливає, що за минулий рік понад три тисячі дітей були примушені до боїв у збройних відділах.

Загалом, в усіх конфліктах, які роздирають Конго, налічується 3,9 млн переселенців. Управління Верховного комісара ООН з питань біженців говорить про гуманітарну кризу найвищого рівня.

Судан

Південносуданська громадянська війна також має основою змагання між племенами, як і прагнення контролювати багаті поклади нафти у цій наймолодшій державі планети. Сторони конфлікту вже допустилися численних злочинів щодо цивільного населення: убивства, тортури, зґвалтування. У збройні загони втягнуто кілька тисяч дітей. «Людей постійно вбивають, викрадають, виселяють», — написали місцеві єпископи у вересні минулого року.

«Війна триває від 2013 року без перерви, й кінця їй не видно. Відбулося чимало мирних перемовин, але ніхто не шанує рішень. Ані уряд, ані повстанці», — сказав голова Конференції єпископату Південного Судану єпископ Едвард Гііборо Куссала. Люди живуть у стані постійної загрози, «виходити на вулицю дуже небезпечно, повсюди заколотники і є ризик потрапити в зону вогню».

На переконання ієрарха, «нинішня гуманітарна криза у Південному Судані — найбільша з усіх», яких ця країна зазнавала від початку незалежності. Дані Фонду ООН для допомоги дітям (ЮНІСЕФ) говорять про 1,1 млн дітей, які голодують, і 2,2 млн (тобто 70%) тих, які не ходять до школи, що становить найвищий показник у світі.