Сміливість і терпеливість: такими є особливості молитви, яку слід підносити до Бога «вільно, як діти».
Роздумам про молитву Папа Франциск присвятив свою проповідь у каплиці Дому святої Марти, яку виголосив у четвер, 15 березня 2018 р. Відправною точкою для неї стало читання з Книги Виходу про розмову між Богом і Мойсеєм після віровідступництва народу, пише Радіо Ватикану.
Пророк намагається відвернути Господа від Його гнівних намірів проти народу, який «полишив славу Живого Бога, щоб поклонятися золотому тельцю». Сповнений відваги, Мойсей «наближається зі своїми аргументами» і нагадує Богові про все, що Він зробив для свого народу, виведеного з Єгипетської неволі, й наводить вірність Авраама та Ісаака.
Як зауважив проповідник, у цих словак, сказаних віч-на-віч, проглядається залучення пророка та його любов до народу. Мойсей не боїться говорити правду, не «вдається до ігрищ підкупу», не поступається перед можливістю «торгувати сумлінням». І це «подобається Богові», бо коли Він «бачить людну, яка молиться, молиться і молиться, просячи про щось, – Він зворушується».
«Жодного підкупу. Я – з народом і з Тобою. Такою є молитва заступництва: молитва, яка аргументує, яка не боїться промовляти у вічі Господеві, який є терпеливим. У молитві заступництва необхідна терпеливість: ми не можемо комусь обіцяти молитися за нього і звести це до одного “Отче наш” і “Богородице Діво” й забути про справу. Ні! Якщо ти сказав, що молитимешся за когось, то повинен іти вище описаним шляхом. А для цього потрібна терпеливість», – наголосив Святіший Отець.
Папа зазначив, що в щоденному житті, на жаль, не бракує випадків, коли керівники готові принести в жертву розпочату справу, аби лишень повернути своє, врятувати власні інтереси. Але Мойсей не піддається цій «логіці підкупу», залишаючись зі своїм народом і борячись за нього. Святе Письмо повне прикладів такої постійності, здатності «терпеливо прямувати вперед». У Новому Завіті це, зокрема, ханаанка чи єрихонський сліпець.
«Для молитви заступництва потрібні дві речі: мужність, тобто відвертість, сміливість, і терпеливість. Якщо я хочу, аби Господь вислухав щось, про що я прошу, я повинен приходити й приходити, стукати до дверей, стукати до Божого серця, і стукати до свого серця, бо воно також має бути втягненим у справу. Бо якщо моє серце не залучається в цю потребу, з цією людиною, за яку я повинен молитися, воно не буде здатним ні до мужності, ні до терпеливості», – підкреслив Святіший Отець, побажавши:
«Нехай же Господь дасть нам цю благодать. Благодать молитися перед Богом з почуттям свободи як діти, молитися наполегливо, терпеливо. Але, насамперед, молитися, знаючи про те, що розмовляю зі своїм Отцем, а Отець вислухає мене. Нехай же Господь допоможе нам чинити поступ у цій молитві заступництва».