Складність питання сексуальної орієнтації — топова тема сьогодні. Пропонуємо вам декілька акцентів о. Адама Шустака про міфи та правду довкола гомосексуальної орієнтації.
Якщо перегорнути величезні обсяги літератури — духовної, наукової, — не вдасться знайти якогось певного дослідження, де б гомосексуалізм був визнаний вродженою, невідворотною особливістю організму: гену гомосексуалізму не існує.
Що насправді існує і що, без сумніву, дуже важливо, — це те, що є так звані «задатки». Деякі люди народжуються зі схильністю до того, щоб їхня орієнтація була гомосексуальною. Однак це не означає, ніби такі люди стовідсотково стають гомосексуалістами. Хоча ця схильність може бути дуже сильною.
Незважаючи на те, що зараз модно говорити про три види сексуальної орієнтації (гетеросексуальну, гомосексуальну та бісексуальну), насправді єдиною, заснованою Богом, є гетеросексуальна орієнтація. Інші названі — це прояв сексуального відхилення. Саме так: відхилення.
Дуже часто проблема гомосексуалізму розвивається з того, що на час дорослішання хлопці (зараз ідеться про прояви гомосексуалізму в чоловіків) не мають належного середовища, щоб відкрити і зрозуміти свою мужність — у них немає прикладу мужності.
Якщо ніхто не допоможе хлопцю вибудувати таку статеву самоідентифікацію, він починає про цю мужність «мріяти». Такий хлопець закохується у мужність, якої нема, марить статевістю. Гомосексуалізм є свого раду прагненням осягнути те, чого немає. Ключовим періодом у цьому процесі є вік 4‑5 років. Перші роки життя хлопчик, як і дівчатка, дуже сильно пов’язаний зі світом матері. І за умови, що у нього є схильність до гомосексуалізму й у віці 5‑6 років він не дістане підтримки, зразка поведінки у світі як чоловіка — від батька, який показує, як функціонувати у світі, — то він щоразу більше вимальовуватиме у своїй увазі, а потім шукатиме такий зразок.
Наступним ключовим етапом є момент першого сексуального досвіду. Якщо такий хлопчина зустрічає свій омріяний зразок і доходить до дій — від того часу відбувається визначення і формування гомосексуальної орієнтації.
Звідки і чому є така схильність? Хіба те, що люди народжуються такими, не є добре? Ні, бо ми живемо не у тому світі, який запланував Бог, а у світі, в який увійшло зло. Саме через його втручання порядок Божий порушено, і тому схильність до гомосексуалізму не є доброю, не є Божим задумом щодо людини.
Хоча зараз у наукових колах гомосексуалізм не визнають збоченням, варто згадати, що до 1973 року його таким вважали, а рішення про скасування цього пункту було достатньо політичним.
У Біблії знаходимо чітку відповідь на питання про гомосексуалізм: це річ гріховна.
Слід розрізняти, що сексуальна орієнтація не є гріхом сама в собі. І людина з сексуальною орієнтацією не є грішником — за умови, якщо не чинить гомосексуальних актів.
Ніколи в Церкві не буде схвалення гомосексуалізму як нормального способу життя. Але це не значить, що для таких людей Церква закрита. В жодному разі! Церква — для того, щоби вийти з гріха.
Гріх ніколи не може бути нормальним і прийнятним способом життя; тому тим, хто має таке випробування, варто постійно й наполегливо працювати над собою.
Адаптувала Тетяна Трачук, ДивенСвіт
фінансово.
Щиро дякуємо!
