Роздуми над Першим читанням на четвер XIV тижня Звичайного періоду, рік ІІ
Коли читається пророк Осія, що проповідував одночасно з пророком Амосом, котрий товаришував минулого тижня, то можна легко зауважити наскільки різні ці послання, як Господь по різному промовляє, хоча й одночасно. З одного боку різко застерігає, картає, пригрожує, а з іншого – сердечно пригортає та лагідно говорить до свого народу. Яке душевне сьогодні читання! Тут навіть не треба багато коментувати, а просто читати, дати цім словам проникнути до серця й до розуму. Вдивлятися в Бога!
Господь говорить про себе і як про Нареченого Ізраїля, і як про його Батька. Скільки старань і любові Він вклав у виховання! Одна із характерних рис Бога – Його сила. Але ця сила не проявляється у гніві чи покаранні, а в милосерді, в любові, в терпеливості. Бо це Бог, а не людина. Людина реагує по-своєму, а Бог – по-Божому.
Сьогодні хочу мати перед очима саме такий образ Бога. Молитимуся до свого Отця, який ніжно дбає про мене, пригортаючи до себе та пробачаючи від усього серця.
фінансово.
Щиро дякуємо!
