Блог Ірини Єрмак

Біблія, написана для мене

04 Серпня 2018, 11:27 3082 Ірина Єрмак

Кожний порядний християнин Святе Письмо читає, мірою своїх сил, бо він християнин, а Слово Боже — одне з джерел нашої віри.

І кожен християнин (тут уже не скажу, наскільки порядний, бо я теж не ідеал), мірою своїх сил, це Святе Письмо… не розуміє. Тому існують коментарі до читань, тому є біблійні гуртки, школи, молитовні групи, реколекції і ще купа всього. Бо людина — кожна окрема людина сама по собі — це таке собі «людство в мініатюрі», і кожна людина, яка приходить у цей світ і починає його пізнавати, стає щоразу заново на початок тієї самої доріжки. Ніхто з нас не народився, маючи в генетичній пам’яті певні знання з Біблії, вивчені та опановані нашими предками. Ми не головани на Саракші. Кожна людина — сама собі Адам, який має пізнати Бога заново, а в ідеалі то прийти до Нього через Христа — Нового Адама. Іншого шляху нема, Він сам так сказав, і Йоан це записав.

А якщо кожен стає на цей «тренажер» заново, то… то ситуація наша (майже) безнадійна, і нехай це заспокоїть усіх, хто журився, як йому тяжко читати Біблію, чи він погано розуміє, чи ніяк не запам’ятає, чи ще щось. Це трошки жарт, а трошки правда. До життєвих поразок узагалі варто ставитися трошки з гумором, це допомагає вижити і починати щоразу заново. Також і Біблію читати.

Пізнавати Святе Письмо і пізнавати Бога — це одне й те саме. Без живого контакту з Тією Вищою Силою можна «забити» якісь фрази в пам’ять; але в мене, наприклад, пам’ять така дірява, що коли я не маю чогось пережитого на власному досвіді, то не можу його запам’ятати. Інколи я думаю, що це така особлива благодать у моїх слабкостях. Бо якби я була з такою сильною та ідеальною пам’яттю, щоби поначитуватися книжок, визубрити Писання і на будь-яке слово і ситуацію мати вагон із причепом усяких цитат, — може, я би виглядала великим апологетом або авторитетною християнкою, навіть не пізнавши по суті, а що ж там Бог насправді говорив. І це була би повнісінька брехня… Натомість коли щось пізнав і пережив, то й відповідні цитати самі собою в пам’яті спливають. Точніше кажучи, душа формулює пережите у ті слова, які пізнала з Писання…

Отак я читаю Біблію. Поки не пізнаю на своїй шкурі якихось ситуацій і виходів із них, доти і не запам’ятаю, що я там де читала, — а Святе Письмо домініканцям, навіть світським, приписано читати щодня. І щоразу стаю, мов Аліса перед тим самим горбочком, який віддаляється, якщо йти прямо до нього, і не дається, щоб його досягнути.

А не так давно до мене ще одне пізнання прийшло. Я зрозуміла, чому кажуть, що Біблія — це лист Бога до кожної людини. Тому що це правда)))) І ця правда виглядає так, що лист Бога до КОЖНОЇ людини: з різних часів, культур, суспільств,… чого там ще,… — це дуже складна штука. Тому що якщо оці конкретні кілька слів має зрозуміти старий чоловік із бурхливим минулим, то їх не зрозуміє самотня жінка. Бо вони не для неї тут написані!

Це, звісно, таке умовне представлення ситуації. Але в ньому містяться всі інші можливі ситуації. А висновок із цього теж, як на мене, простий і втішний. Коли читаєш Біблію і розумієш, що не розумієш, — не перенапружуйся. Може, це слово у календарі Церкви або за твоїм розкладом читання, але не для тебе. Або не зараз. Або не для цих обставин. Якщо ти опинився перед «зачиненими дверима» у Святому Письмі, можеш їх уважно оглянути, про всяк випадок, але йди далі. Тому що Біблія — це лист Бога до кожної людини, а значить, твоє слово десь там теж є. Конкретне звертання Бога до тебе або відповідь на те, чим ти переймаєшся. Просто не силкуйся приміряти себе до всіх можливих ситуацій у Писанні, бо не вийде. Тихо і спокійно шукай свого Слова. І Бог тебе торкнеться, а слово стане живим у твоєму серці. Бо ми всі записані у Його книзі життя, ми всі знані Йому на ім’я, до всіх нас – до КОЖНОГО — написана Біблія. Для тебе (і для мене) теж. Коли це усвідомити, воно приголомшує…

Біблія написана для мене. Але також і не для мене. Всі люди — Його діти, і Він говорить із кожним. І кожний отримує своє слово — із того ж самого тексту.

Біблія — безконечна.


У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: