Там, де достатньо старих, високих храмових будівель, збільшується різноманітність птахів: видів пернатих там більше, ніж в околицях великих господарств.
Окрім горобців, шпаків і галок, на територіях довкола храмів живуть, наприклад, щиглі, зеленяки, сови і боривітри. Так випливає зі спеціального дослідження, проведеного на півдні Польщі, повідомляє Gość Niedzielny.
Досі не зверталося увагу на роль храмів у формуванні місцевого біологічного різноманіття. Однак же храми, яких на території Польщі понад 10000, можуть становити важливі місця проживання для птахів і сприяти їх охороні, підкреслюють автори публікації, представленої і «Biological Conservation». До команди дослідників увійшли вчені з Інституту охорони природи ПАН у Кракові та доктор Вільям Сазерленд із Кембриджського університету (Велика Британія).
Дослідження стосовно ролі храмів у цьому контексті науковці провели в околицях 101 храму в південній частині Польщі. Вони зібрали дані стосовно кількості й видів наявних там птахів, а потім порівняли їх з аналогічними даними з сільських господарств. І якщо раніше було стверджено, що сільські господарства старого типу становлять оази пташиного різноманіття, то цим разом виявилося, що храми та їхнє безпосереднє оточення це «пташиний рай».
Поруч із храмами та господарствами науковці нарахували загалом майже 5,7 тис. птахів. На території храмів вони зареєстрували представників аж 68 видів, із чого 13 видів (наприклад, гаїчка болотяна, трав’янка європейська, сорокопуд терновий, білошиїй дятел чи горлиця звичайна) не помічено на території господарств. Для порівняння, на територіях аграрних господарств відзначено 60 виді птахів, зокрема 8 унікальних, не присутніх біля храмів, таких як голуб-синяк (клинтух), трав’янка лучна, плиска гірська чи куріпка.
Довкола храмів можна зустріти переважно горобців, шпаків і галок. Церковні вежі — це часто найвищі об’єкти в певній околиці, а саме таких шукають, наприклад, боривітри, галки, серпокрильці та голуби. У дзвіницях, збудованих окремо від храмів, охоче гніздяться голуби з ластівками. Дерева, які ростуть біля храмів, надають птахам місце для гніздування, прихисток і сприяють здобуванню корму, що збільшує кількість синиць, дятлів та повзиків.
Не кожний храм приваблює птахів, додають автори дослідження. Наприклад, вони не обирають храми, модернізовані так, щоб там не було можливості звити гніздо.
А що ж такого є в оточенні храмів, що сприяє присутності птахів? «Церкви разом з оточенням – це місця, де можна відзначити виразний градієнт середовищ: є храмова будівля, зазвичай дуже висока, що нагадує скелю для замешкання, а водночас у безпосередньому сусідстві там є багато, і нерідко старих, дерев та кущів. Завдяки цьому на невеликій площі співіснують види з дуже різних середовищ, які представляють різні роди та сімейства, звідси така значна філогенетична різнорідність біля храмів. Для прикладу, вежі храмів охоче заселяють серпокрильці, ластівки, голуби та деякі сови. Дерева поблизу храму, своєю чергою, стають місцем проживання для мухоловок, дятлів і синиць. Із теорії екології відомо, що сильні градієнти середовищ збільшують кількість видів», — пояснює перший автор публікації, доктор Пьотр Скурка.
«Окрім цього, храми це дуже стабільний біотоп: чимало досліджених костелів існують у незміненій формі навіть століттями. Окрім того, наші спостереження показали, що порівняно з господарствами, при храмах значно менше котів і псів, які можуть полювати на птахів або непокоїти їх», — додає він.
Нові знання на тему значення храмових будівель для екології може також посприяти їх охороні, особливо у сільських місцевостях.
фінансово.
Щиро дякуємо!
