Меджугор’є — це нині духовні легені Європи, де мільйони людей відкривають Бога і красу Церкви, — сказав архієпископ Генрик Хосер, заохочуючи священиків приїжджати туди з сакраментальним служінням.
Від 22 липня 2018 року вислужений єпископ Варшавсько-Празький виконує функцію Апостольського візитатора спеціального призначення для парафії в Меджугор’ї, на невизначений час і ad nutum Sanctae Sedis (до розпорядження Апостольського Престолу). Його завдання — налагодити місцеве душпастирство.
Щороку до Меджугор’я прибувають близько 2,5 млн людей з усього світу, і це число поволі збільшується. Хоча вікова мозаїка значна, однак найвищий відсоток це люди молоді. Переважна частина прочан приїздить із Польщі та Італії. Багато груп прибувають також із країн Західної Європи, зокрема Іспанії, Німеччини, Голландії та навіть Франції.
— Це переважно люди, які походять із «занепалих Церков», де практика сповіді вже рідкість, і раптом вони пізнають діяння Божої благодаті. Найбільшим феноменом є масові навернення і сповіді, — сказав архієпископ Хосер. Додав, що до 50 сповідальниць Меджугор’я стоять довгі черги, а священики, буває, не встигають всіх висповідати.
— Цікаво, що люди, повертаючись у свої середовища, мають глибоку потребу переказувати свій досвід далі, ділитися радістю від зустрічі з Богом, з віднайдення сенсу життя, — підкреслив ієрарх. — Що ще дивує, то це факт, що у численних країнах уже існує мережа паломників, які побували в Меджугор’ї. Вони організовуються, зустрічаються, моляться разом, навіть виробляють конкретні рішення стосовно місцевих спільнот або місцевої Церкви, — звертає увагу архієпископ Хосер.
Папський висланець підкреслив, що марійний культ у Меджугор’ї має христоцентричний характер. «Більшість богослужінь зосереджена на таємниці Ісуса Христа, а отже, на Євхаристії та тих елементах, які до неї провадять». «Особливе значення там має таїнство покути і примирення, яке провадить до єдності з Богом та людьми», — зазначив він.
— Окрім служінь літургійних і паралітургійних, що мають побожний характер, прочани, які прибувають до Меджугор’я, щодня беруть участь у катехезах, які виголошують їхні душпастирі, постійні капелани або місцеві францисканці. Це шанс поглибити усвідомлення віри. Ми ж бо не можемо забувати, що справжня віра має розумний характер, що показує нам приклад Пресвятої Діви Марії, — наголосив архієпископ Хосер.
Також він згадав факт, що багато молодих людей зважуються відбути у Меджугор’ї тижневі реколекції, поєднані з постом на хлібі й воді. Такі реколекції цілий рік відбуваються у «Домі миру». Окрім цього, в Меджугор’ї проводяться конгреси для окремих професійних груп, наприклад, для акушерок, лікарів, сповідників чи реколекціоністів.
Говорячи про харитативну діяльність, яку провадять у Меджугор’ї чимало груп і об’єднань, архієпископ Хосер звернув увагу на Спільноти Ченаколо.
— Вони займаються лікуванням молоді, яка потрапила в залежність від алкоголю і наркотиків. Є Ченаколо для жінок і Ченаколо для чоловіків. Неймовірний досвід — зустріти людей, які з узалежнених наново стають людьми вільними, повними життя і перспектив. Що цікаво, одна з методик, які застосовуються в цих осередках, це бенедиктинський принцип молитви і праці, ora et labora. Це ставить залежних на ноги, — розповідає архієпископ.
Серед викликів і планованих змін він назвав потребу розбудувати інфраструктуру. Зазначив, що насамперед треба забезпечити літургійний простір.
— З огляду на високі температури у літні місяці, які сягають 40 градусів за Цельсієм, і низькі взимку, стає доконечним дахове накриття для великої еспланади. Також треба розширити простір для реколекцій і створити нові місця, де можна буде відправити Святу Месу, зокрема через те, що паломники походять з різних держав і мовних груп, — так, щоб вони могли у своїх групах брати участь у Євхаристії, — сказав архієпископ Хосер.
Меджугор’є — це невелике село у Герцеговині. 1981 року тут сталися перші об’явлення Богородиці, які тривають донині. Церква ці об’явлення офіційно не визнала.
фінансово.
Щиро дякуємо!
