Роздуми над Першим читанням на вівторок XXV Звичайного тижня, рік ІІ
В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: він його, куди хоче, повертає. Всі путі прості у власних очах людини; Господь же серця важить.
Чинити справедливість і суд – ліпше в очах Господніх, аніж жертва.
Гордий погляд і бундючне серце – ґрунт для гріха безбожних.
Задуми трудящого змагають до користі, а кожен поквапний зазнає нестатків.
Надбання скарбів язиком брехливим – марна пустота, що веде до смерті.
Злого душа бажає зла; в очах його і приятель не знаходить ласки. Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; як мудрого навчають, він приймає науку.
Праведний назирає дім лихого, а злих кидає в нещастя. Хто затуляє вухо на крик бідака, той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде.
Прип 21, 1-6. 10-13
У таких читаннях кожне речення вимагає окремого коментаря, бо приповідки не зібрані тематично, а обговорюють різні аргументи. Частина книги Приповідок (із 10 по 22 розділи) становить першу збірку приповідок Соломона і вони найдавніші в цій книзі. Тож слухаємо слова Соломона — царя і мудреця, який жив за тисячу років до Різдва Христового. І багато з цього й сьогодні можна застосовувати до нашого життя.
Остання приказка здається звичайною людською мудрістю, але має широке застосування. В Нагірній проповіді Ісус використовує цю саму логіку: «А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших» (Мт 6,15). За іншої нагоди Ісус розказав притчу про двох боржників (Мт 18,21-35), де Він теж заохочує до пробачення ближньому «з серця свого», щиро, аби отримати прощення ще більших боргів перед Богом. А алегоричний опис суду, який відбудеться після завершення історії людства? Там Ісус згадуватиме, що кожен із нас зробив (або не зробив) своєму потребуючому ближньому, і на підставі цього видаватиме вирок на вічність (Мт 25,31-46).
У контактах із такими ж звичайними людьми, як самі, ми набуваємо рис та здібностей, що роблять нас не лише кращими людьми, але й готують нам щасливу вічність. Наше слухання ближнього зробить так, що нас почує Бог. Тож варто слухати!
фінансово.
Щиро дякуємо!
