Зустрічаючись із вірними з нагоди проказування молитви «Ангел Господній», Святіший Отець висловив свою близькість постраждалим від цунамі в Індонезії та представив нового блаженного Католицької Церкви.
Після молитви «Ангел Господній» у неділю, 30 вересня 2018 р., Папа Франциск скерував свою думку до населення індонезійського острова Сулавесі, який минулої п’ятниці постраждав від землетрусу та цунамі.
Папа співчуває і молиться
Внаслідок стихійного лиха загинуло понад 800 чоловік, понад 500 поранені, багато зниклих безвісти, повідомляє Vatican News.
Сильно постраждали надморські місцевості Палу і Донггала, де мешкають загалом 600 тисяч чоловік. Допомога постраждалим ускладнена через сильне руйнування доріг і аеропорту, а також аварію енергомереж.
Індонезія розташована у поясі частих землетрусів.
«Молюся за загиблих, яких, на жаль, багато, за поранених і за тих, які втратили домівки та працю. Нехай же Господь їх втішить та підтримає зусилля тих, які включаються в надання допомоги», — сказав Франциск. Далі він запросив паломників помолитися в наміренні братів і сестер з острова Сулавесі молитву «Радуйся, Маріє…»
![](https://credo.pro/wp-content/uploads/2018/10/Аглщ.jpeg)
Приклад для кар’єристів
Потім Папа переніс свою думку до Франції. «Сьогодні в Марселі, — сказав він, — проголошують блаженним Жана-Батіста Фуко, дієцезіяльного священика, який усе життя прослужив парафіяльним вікарієм. Гарний приклад для кар’єристів!»
«Живши на межі між вісімнадцятим і дев’ятнадцятим століттями, він започатковував різні благодійні ініціативи для молоді, похилих віком, хворих та вбогих», — розповів Папа, побажавши:
«Нехай же приклад і заступництво цього апостола милосердної любові підтримують наші старання на благо гостинності та ділення зі слабшими й знедоленими людьми».
«Святий із Марселя»
Отця Фуко (1851-1936) у просторіччі називають «святим із Марселя». Саме в цьому місті він провів 50 років свого священицького життя, з яких 35 душпастирював в одній парафії. «Він ніколи не став настоятелем, був вікарієм, відданим людям. Віддано служив найбільш потребуючим, піклуючись про їхнє тіло і про дух. Він — взірець до наслідування у священицькому служінні», — підкреслює о.Бернар Ардура, постулатор його беатифікаційного процесу. «Він показував, що ключ до християнського життя — це любов до Бога, яка виражається в конкретиці служіння потребуючим, а це — послання, дуже потрібне також і сучасним священикам».
Людина, віддана священицькій місії
«Ми бачимо в цьому священику людину, повністю віддану своїй місії священика. Від світанку до ночі він жив у єднанні з Богом як в особистій молитві, служінні Таїнств, так і в служінні найбіднішим. Тому він створив у Марселі інституції, які донині несуть допомогу сиротам, полишеній молоді, а також молодим в’язням. Окрім того, о.Фуко заснував шпиталь і Дім спокійної старості, а ще — школу для занедбаних дітей, там зараз навчаються понад 200 дітей. Усе своє життя він віддав Богу. Люди згадують про його непохитну віру та наполегливість у здійсненні ініціатив, які він розпізнавав як волю Божу. Протягом 50 років свого священства він був вікарієм. Своїм служінням глибоко закарбувався в Марселі. І нині його там дуже шанують».