Торкнутися віри

Роздуми над Першим читанням на 27 грудня

Любі! Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, – про Слово життя; і життя з’явилося, і ми побачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’явилося нам. Те, що ми побачили й почули, сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність з нами. А наша спільність – з Отцем і з Його Сином – Ісусом Христом. І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною.
1 Йн 1,1-4

Після урочистості Різдва слухаємо під час літургії послання святого Йоана. Апостол розпочинає своє послання не з привітань, не з благословення, а з незвичайного вступу: сповіщаємо вам те, «що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки». Йоан від самого початку ділиться досвідом віри, свого доторку до Слова життя. Після втілення Божого Слова віра базується на конкретиці. Віра має бути втіленою!

Святкуємо ще Різдво! Радіємо з близькості Бога, котрий входить до наших хлівів! Та однак: де інші можуть доторкнутись до моєї віри?

Господи Ісусе, торкаюся Твоєї любові у народженні в бідному вертепі. Дякую за життя та радість, що можу переживати у ці дні. І навчи жити втіленою вірою в конкретному житті!

Патрик Оліх OFM