Роздуми над Першим читанням на суботу ІІ тижня Звичайного періоду
Брати! Була збудована перша скинія, яка називається Святе, у якій були світильник, стіл і хліби покладання. За другою заслоною — скинія, що називається Святе Святих.
А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більшу, досконалішу, нерукотворну скинію, що не належить до створених речей; і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.
Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, то наскільки більше кров Христа, який вічним Духом приніс себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові!
Євр 9,2-3.11-14
Автор Послання до Євреїв далі розвиває тему про Ісуса Первосвященика, проводячи паралелі з земним священством. Єрусалимські священики багато разів повторювали свої обряди, а спасіння не наставало. Христос же склав одну-єдину жертву «й здійснив вічне викуплення». Яка була Його жертва? «Завдяки власній крові».
Різниця — в серйозності жертви. Можна приносити Богові найкращі речі, найдорожчі, прекрасні. Але вони завжди щось зовнішнє! Найважче пожертвувати себе, щось із себе. Так автор нас підводить до теми священства всіх вірних: у чому моя жертва?
Господи Ісусе, навчи мене приносити Богу угодні жертви!