Напередодні дня богопосвячених осіб за східним обрядом, 9 лютого, за ініціативи Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ за погодженням та з благословення правлячого єпископа Луцького екзархату преосвященного Йосафата (Говери) відбулася Всеукраїнська проща монашества Української Греко-Католицької Церкви у місті Луцьк.
Луцьк став п’ятим містом – після Львова, Дрогобича, Києва та Чернівців, – у якому відбувається Всеукраїнська проща монашества УГКЦ. Проща пройшла під гаслом: «Мій Володар – Христос, і я буду Йому вірний». У ній взяло участь понад 270 богопосвячених осіб та кількасот вірних та мирян.
Архиєрейську Божественну Літургія, яка відбулася у храмі монастиря св. Василія Великого, очолив Преосвященний владика Йосафат Говера, екзарх Луцький, у співслужінні з владиками Михайлом Бубнієм, екзархом Одеським та Головою Патріашої комісії у справах монашества, Василієм Тучапцем, екзархом Харківським, Володимиром Груцою, єпископом-помічником Львівської архиєпархії, Петром Лозою, єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії та владикою Віталієм Скомаровським, єпископом Луцької дієцезії РКЦ. Літургію супроводжував своїм співом чоловічий монаший хор «Deisis» із Василіянського інституту, що у Брюховичах.
У своїй промові Екзарх луцький Йосафат Говера пояснив суть монашого покликання: «Оскільки в сучасному суспільстві культивується споживацтво, досягнення певного успіху, накопичення багатства, монашество на цьому тлі виглядає дещо контрастно. І люди дуже часто по-різному ставляться до ченців. Дехто думає, що це особи, яким у житті не пощастило, якісь у чомусь розчарувалися, замкнулися за мурами монастиря, ховаючись від клопотів. А насправді — це покликання, свідомий вибір людини, яка приймає рішення вступити на шлях богопосвяченого життя. Це цінний дар для всього людства».
Як люди стають монахами? Відповіддю на це питання стала історія Преосвященного владики Михаїла (Бубнія): «Моя мама тільки нещодавно поділилася, як я став священнослужителем. Вона сказала, що коли мене мали хрестити і принесли до церкви, вона взяла мене на руки, вийшла на вулицю, стала навколішки під хрестом і молилася за мою добру долю. Зараз минуло 20 років мого служіння і мама сказала, що дякує Богові за вислухану молитву. Це покликання було наслідком бажання батьків співпрацювати з Богом, який каже: Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і покликав до великого завдання».
У храмі разом із монахами, священиками та парафіянами перебували заступник голови Волинського облдержадміністрації Світлана Мишковець, заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик, виконувач обов’язків луцького міського голови Григорій Пустовіт.
Після Божественної Літургії владика Михайло подякував усім за спільну зустріч та розповів про постать святого Йосафата, уродженця Волинської землі та блаженного Миколая Чарнецького, який служив на цих землях. Гостей вітали також представники обласної ради та влада міста Луцька. Натомість ігумен Луцького монастиря о. Терентій Цапчук, ЧСВВ, висловив подяку владикам, які розділили радість спільного моління.
Після трапези богопосвячені особи вирушили великою пішою ходою вулицями міста, прославляючи Бога спільною колядою. Йдучи до музею Волинської ікони, хода зупинилася перед Пам’ятником-каплицею Борцям за волю України, де пролунала молитва за Україну «Боже великий, єдиний». У музеї богопосвячені особи молилися Молебень перед Холмською іконою Пресвятої Богородиці в наміренні за покликання до монашого стану й розвиток різних Чинів і Згромаджень.
Після відвідин храму св. Петра і Павла РКЦ усі зібралися на території Луцького замку, де знаходяться залишки катедри Йоана Богослова, центрального храму Луцької єпархії УГКЦ, яка нараховувала до XVІІІ ст. близько 1200 храмів. З цікавістю богопосвячені особи слухали історію не лише про цей храм, а й про інші святині, зокрема, про унійні (греко-католицькі) монастирі Волині.
На завершення прощі свою подяку висловив владика Йосафат, який запросив монаші спільноти на служіння до Луцького екзархату.