Папа: любити ворогів — не заохочення, а заповідь

Про заповідь любові та культуру милосердя і прощення роздумував Святіший Отець, промовляючи до паломників в останню неділю лютого.

«Євангеліє цієї неділі (див. Лк 6, 27-38) стосується головної та характерної ознаки християнського життя — любові до ворогів. Слова Ісуса — чіткі: “А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають” (Лк. 6, 27-28)». Цими словами Папа Франциск розпочав катехезу, промовляючи до вірних і туристів. Десятки тисяч охочих зібралися неділю, 24 лютого 2019 р., на площі святого Петра у Ватикані, щоби почути його повчання, проказати з ним молитву «Ангел Господній» та отримати Апостольське благословення, пише Vatican News.

Це не заохочення, а заповідь

Глава Церкви підкреслив, що любов до ворогів не є для християнина звичайним заохоченням, якоюсь додатковою опцією, але — заповіддю. Вона, однак, стосується не всіх, а учнів Ісуса, тих, як їх називає Учитель, «які слухаєте».

Христос прекрасно знає, що любити ворогів — перевищує наші можливості, але саме тому Він став людиною: не для того, щоб ми залишились такими, як і були, але щоби перемінилися у чоловіків та жінок, здатних на більшу любов, на любов Його і нашого Батька. Саме цю любов Христос дарує тим, які Його слухають. Тому любов до ворогів стає можливою! «З Ним, завдяки Його любові, його Духові, ми можемо любити навіть тих, які нас не люблять, навіть тих, які чинять нам кривду», — наголосив Єпископ Рима.

Щоб Божа любов затріумфувала у кожному серці

Ісус прагне, щоб у кожному людському серці затріумфувала ця Божа любов, яка перемагає ненависть та злість. Логіка любові, що виходить на хрест, — це характерна ознака християнина, яка спонукає нас виходити назустріч усім із серцем брата і сестри.

В євангельському тексті Ісус подає нам відповідь на запитання щодо того, як подолати людський інстинкт та світську ментальність помсти: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк 6,36). «Хто слухає Ісуса, хто намагається Його наслідувати, навіть тоді, коли це непросто, той стає Божою дитиною та розпочинає насправді уподібнюватись до Отця, який у небі», — мовив Папа. Нам більше не потрібно бути озлобленими, адже тепер ми відкрили у собі здатність, яка походить від Господа: бути ніжними й добрими.

Культура милосердя і прощення

За словами Святішого Отця, не існує нічого величнішого та пліднішого, ніж любов: вона надає людині повноту її гідності, в той час як злість і помста нівечать красу творіння, сотвореного на Божу подобу.

Ця заповідь любити всіх, навіть своїх ворогів, породила у світі «культуру милосердя, яка дає життя справжній революції» (Misericordia et misera, 20). Мова про «революцію любові», головними героями якої є мученики всіх часів. Христос запевнює нас у тому, що наша поведінка, позначена любов’ю до ворогів, не є даремною: «Прощайте і вам проститься, давайте і вам буде дано… Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють» (Лк 6, 37-38).

Папа пригадав, що ми повинні прощати нашим кривдникам, адже й Господь нам простив і завжди прощає. Якщо ми не прощаємо нашим винуватцям, то не можемо претендувати на Боже прощення. Натомість якщо наші серця відчиняються на милосердя, то ми засвідчуємо перед світом, що є можливим перемагати зло добром.

«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам самим дозволити, щоб нашого серця торкнулося це святе слово Ісуса, що горить немов вогонь, який перемінює нас і чинить спроможними робити добро, не шукаючи взаємності, свідчачи повсюди перемогу любові», — побажав Святіший Отець.