Роздуми над Першим читанням на суботу VII тижня Звичайного періоду
Господь сотворив із землі людину, а й знову її до неї повертає. Він число днів і пору людям призначив, і надав їм владу над тим, що на землі. Приоздобив їх силою, собі подібною, і за образом своїм утворив їх.
Страх перед ними вклав Він у всяке тіло, щоб владарювали над звіриною та птаством. Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце – щоб розважати.
Розумною наукою Він їх наповнив, – що добре і що зле, вказав Він їм.
Світло вклав Він у їхні серця, щоб їм появити діл своїх велич. Хвалитимуть вони Його Ім’я святе, оповідаючи про діл Його велич.
Він їм надав так само й розуміння – закон життя передав їм у спадщину.
Уклав Він із ними вічний союз і навчив їх судів своїх. Очі їхні бачили велич Його слави, а вуха їхні чули величність Його голосу.
Сказав їм: «Бережіться всякої несправедливості!» – і дав кожному з них заповіді щодо ближнього. Їхні путі перед Ним завжди – від Його очей скритись не можуть.
Сир 17,1-15
Прекрасні слова про людину. Варто прочитати кілька разів цей уривок, щоб велич людської гідності добре закарбувалася у пам’яті. Чого варті слова, що сам Бог дав нам силу, яка подібна до Його сили!
Цікаве ствердження пише автор: «Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце — щоб розважати» (думати). Для роздумів Творець дав не лише голову. Розум — ми це добре знаємо — може звести людину до голови, знань, до того, що можна зрозуміти. Сьогодні в людей такі великі голови й такі малі серця! Серце, почуття, дух виключаються. І тоді ми втрачаємо гідність. «Світло вклав Він у їхні серця».
Господи, нехай Твоє світло у моєму серці освітлює всю мою особу!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
