— Чоловік і дружина належать до різних віросповідань, походять із різних регіонів України. На сьомому році подружнього життя в них почалися проблеми, що переросли в постійні сварки. З народженням дитини криза тільки поглибилася: дитина охрещена у віровизнанні дружини, а через це має місце тиск із боку батьків чоловіка. Чи можливо знайти шлях до миру в цій родині?
На це запитання відповідають члени спільноти подружжів у кризі «Сихар» із Польщі Мирослава, Ельжбета і Пьотр.
Мирослава: Можливість знайти шлях до миру в родині є завжди, у будь-якій ситуації. Я не хочу сказати, що це просто, але це можливо. Подружжя взагалі не є чимось простим і легким. А тим більше — мішані подружжя. Кожна людина входить у подружнє життя зі своїм способом мислення, своїм баченням сімейного життя, виховання дітей, зі своїми життєвими прикладами, винесеними зі свого дому. І це завжди інший спосіб мислення, інші приклади, інший дім — навіть якщо віра та сама. А що вже говорити, коли чоловік і жінка належать до різних конфесій!
Але, хоч би як це було складно: кожне сакраментальне подружжя завжди можна врятувати. І це можливо не тому, що я так думаю і говорю, а тому, що Бог це обіцяв. Питання в тому, чи ти виконуєш свою частину праці. Бог буде благословляти, але Він питає тебе: «Чи ти виконуєш ту частину праці, яку належить виконати тобі?» Можливо, в такій ситуації, про яку мова, потрібно відсторонитись від певних людей. А для цього потрібно згадати про пріоритети: на першому місці Бог, на другому — чоловік або дружина, на третьому — діти. Такий порядок. Батьки, тесть із тещею, свекор зі свекрухою стоять нижче. Ми з чоловіком, коли повернулись один до одного, дещо відмежувались від своїх родин. Мама мене питала: «Чому ви не приїжджаєте?» А я відповідала: «Зараз ми ще стоїмо на тонесенькій мотузці і спочатку повинні знайти свою рівновагу».
Те саме можу порадити сім’ї, про яку йдеться у запитанні. Насамперед — знайти свою рівновагу. А для цього потрібно трохи відсунути від себе батьків. Сказати їм: «Якщо ви хочете нам допомогти — моліться за нас». Сказати батькам — одним і другим: «Ви найбільше допоможете нам, якщо, силою благодаті таїнства вашого подружжя, будете молитися за наше подружжя. Для нас це найкраща допомога, і ми вас дуже про це просимо».
Ельжбета: Я припускаю, що причина кризи у цій родині полягає в тому, що чоловік і жінка мають різні погляди на віру, точніше — на виховання дитини у вірі. І батьки їхні також. І тут, як мені здається, може допомогти така добра підказка: ми повинні жити так, щоб інший, дивлячись на нас, хотів прийти до Господа Бога. Показувати віру своїм життям, давати свідчення дії Бога у своєму житті, так, щоби друга сторона справді захотіла так заприятелювати з Господом Богом, щоб для неї це стало великою пригодою.
Таке, на мій погляд, завдання повинні ставити перед собою чоловік і жінка у мішаних подружжях. І хочу ще раз підкреслити: цього не вдасться зробити самому. Тому заохочую скористатися допомогою якоїсь спільноти, щоб не залишитися зі своєю проблемою сам на сам. А прикладів того, як Бог допомагає саме через спільноту, можу навести багато. Зокрема — і мішаним подружжям. Говорю це тому, що такий складний приклад є і в моїй спільноті: дружина католичка, полька, а чоловік з іншої культури.
Пьотр: У цьому конкретному випадку я помічаю ось що: батькам цього чоловіка ніхто не сказав, що коли їхні діти входять у подружній зв’язок, вони, як батьки, втрачають над ними владу. Про це взагалі говориться дуже рідко. На жаль. Батьки в цей момент повинні просто відійти й шанувати волю молодої пари. Заради блага молодих, якщо вони, як самі це кажуть (а я впевнений, що вони так говорять), їх люблять. І це найкраще, що вони можуть зробити.
І, як сказала Мирослава, молитися за них. Бо тільки людині, яка далека від Бога, може здаватися, ніби молитися треба тоді, коли вже кінець. І люди не усвідомлюють, яка сила закладена у нашій молитві. Для них молитва — це прояв немочі: все, я вже нічого не можу, залишається молитись. Або: перепробував усі засоби, нічого не допомогло, залишається молитися. Я в таких випадках кажу інакше: «Я вірю, що Бог може все, але не впевнений, чи в моєму випадку Він хоче того, що я хочу». Але це вже тема іншої розмови.
Повну версію розмови польською мовою дивіться тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
