На 52 пленарному засіданні Конференції Єпископів РКЦ в Україні був присутній єпископ Ґжеґож Кашак, колишній секретар Папської Ради до Справ Сім’ї, нині член Ради до справ Сім’ї при Конференції Єпископату Польщі.
Як уже повідомлялося, основна тема пленарного засідання єпископату – Рік Святості сім’ї та подружжя. Єпископ Ґжеґож Кашак поділився з українськими ієрархами своїми напрацюваннями та думками щодо душпастирства родин.
Крім того, польський єпископ зустрічався з семінаристами Львівської архідієцезії.
Владика детально розповів про своє перебування в Україні:
— Я безмежно вдячний голові Конференції Єпископату РКЦ в Україні за те, зо запросив мене на ці зустрічі, які були не лише приємними, але також і повчальними для мене. Першого дня я зустрічався із семінаристами, а наступного — з єпископами.
Головною темою були питання, пов’язані з сім’єю. Я вважаю, що ідея перегринації ікони Святого Сімейства прекрасна. Св. Йоан Павло ІІ і папа Франциск вказують нам на те, що Пресвята Родина — це зразок для наших родин і треба скерувати свої серця та думки до цієї святої спільноти життя та любові з Назарета.
Я заохочував єпископів, щоб говорили у проповідях при нагоді зустрічей із сім’ями про Святе Сімейство. Також ми говорили про підготовку семінаристів до душпастирської праці, заохочував, згідно із думкою папи Франциска, яку він висловлює в Amoris Laetitia, щоб семінаристи мали можливість контакту з сім’ями. Це може відбуватися по різному. В нашій Сосновецькій дієцезії, до прикладу, семінаристи підчас літніх практик беруть участь у сімейних реколекціях, цей досвід їх дуже збагачує.
Також я наголошував на тому, щоб заохотити сім’ї частіше користуватися Святим Письмом, щоби молитва сімей, разом із сім’ями та за сім’ю базувалася на Слові Всемогутнього Бога. Заохочував, щоб створювалися біблійні кола виключно для сімей, щоби подружжя збиралися, вслуховувалися у Слово, роздумували над тим, як Бог до них промовляє і до яких змін закликає.
Велике значення для сім’ї має також молитва. Зараз у тренді звертатися по допомогу до психологів та психотерапевтів, і вони потрібні, ніхто цього не заперечує. Але як казав св. Йоан Павло ІІ, цитуючи Біблію, «схиляю коліна», тобто має бути молитва, бо саме у ній є надзвичайна сила, котра сходить з неба і допомагає нам долати труднощі, залагоджувати конфлікти, розв’язувати проблеми.
Під час зустрічі з семінаристами я відразу сказав, що це не буде лекція у стислому розумінні, адже мені цікаво, щоб ті, хто мене слухають, ділилися своїми роздумами, тому я теж ставив їм питання. Мене цікавило, які вони мають пропозиції, якщо йдеться про впровадження молитви у життя сімей, як у них є ідеї щодо душпастирства родин. Я заохочував семінаристів також створювати біблійні кола, щоб вони практикували таку форму зустрічей і потім могли її використати у своїй душпастирській праці. Маю такий досвід у своїй дієцезії і ніхто із священиків не може сказати, що не знає, як це робиться, бо в семінарії це практикували і можуть втілювати на парафіях.
Також ми говорили про те, що семінаристам потрібний приклад доброї родини. Ми всі чудово знаємо, скільки розлучень зараз у суспільстві, а ми всі, як священики, виходимо з народу, тому часто і наші родини мають проблеми і труднощі. Тож добре би було мати контакт із гарною сім’єю – побожною, релігійною, бо цей контакт збагачує і здатний багато доброго внести у життя семінариста. Єпископи і священики повинні мати серед своїх помічників такі сім’ї, які будуть відповідно приготовані, щоб могти допомагати іншим сім’ям, тим, що перебувають у кризі, переживають важкі часи.