Роздуми над Першим читанням на Велику Середу
Господь Бог дав мені язик учнів,
щоб я підтримував моїм словом знесиленого.
Щоранку будить Він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав.
Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся.
Спину мою віддав я тим, які мене били;
щоки мої тим, які бороду в мене рвали;
обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування.
Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся.
Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся.
Близько Той, хто мене виправдовує. Хто посміє сперечатися зі мною?
Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене!
Ось Господь Бог мені допомагає; хто мене осудить?
Іс 50, 4-9а
Третя пісня Слуги Ягве, наступне одкровення про Божого Слугу. Цього разу Слуга говорить про страждання, про те, що він має пройти. Його місія принесення нового закону, осяяння всіх народів не може звершитись без випробувань стражданнями. Страждання фізичні й моральні, приниження – все відчує на собі Слуга. Але й посеред них він твердо вірить: я не осоромлюся, не застидаюся, бо «Господь Бог мені допомагає».
Як буквально виконалися ці слова в Ісусі! Як точно пророк бачив крізь віки! Ісус виконав усе. Його місія не обмежувалася проповідуванням та робленням чудес. Людям цього було замало. Ісус пройшов крізь горнило страждань і вийшов переможцем.
Маємо далі нести закон Нового Завіту, маємо далі нести світло Христа. Чи це можливо без страждань? Ісус, слуга Ягве, — ось наш приклад і дорога!
фінансово.
Щиро дякуємо!
