Другий день Апостольської подорожі до Марокко розпочався приватними відвідинами соціального осередку в Темарі.
Неділя, 31 березня 2019 р. — це заключний день дводенного візиту Папи Франциска до Марокко. Вранці Святіший Отець попрощався з персоналом нунціатури, яка стала для нього гостинним домом під час перебування в цій країні, та вирушив із приватним візитом до осередку соціального служіння. Його у місті Темарі, за 15 км. від столичного Рабата, провадять сестри Згромадження Дочок Милосердної любові, повідомляє Vatican News .
Ці відвідини були відповіддю на прохання Святішого Отця, який під час кожної Апостольської подорожі прагне відвідати якусь харитативну структуру. Разом із численними волонтерами сестри допомагають боротися з неписьменністю дорослих, здобувати освіту дітям, готують обіди для потребуючих, провадять дитячий садочок, надають психологічні консультації та медичну допомогу, зокрема, в лікування опіків.
Звертаючись до священиків, богопосвячених осіб та представників екуменічної Ради Церков Марокко під час зустрічі у катедральному соборі в Рабаті (Марокко), Святіший Отець наголосив, що християни Марокко покликані бути закваскою блаженств і братньої любові.
Ситуація християн в Марокко нагадує йому вислів Христа про те, що Боже Царство «подібне до закваски, яку жінка взяла й поклала в три мірки борошна, аж поки все не вкисне» (Лк 13,21). Християни на цих землях, за словами Папи, подібні до закваски, закваски блаженств і братньої любові для того, аби вчинити присутнім Христове Царство. «Це означає, дорогі друзі, — пояснив він, — що наша місія як охрещених, священиків та богопосвячених, не особливо залежить від кількості вірних, чи простору, який займають, але від здатності породжувати й викликати переміну, подив і співчуття; від способу нашого життя, як Христових учнів, серед тих, з ким поділяємо повсякденне життя, радощі, болі, страждання й надії».
«Богопосвячена особа, священик, — вів далі Папа, — у своїй молитві приносить до вівтаря життя своїх земляків і, немов би через невеликий отвір у тій землі, підтримує живою життєдайну силу Духа. Як же прекрасно знати, що в різних куточках цієї землі вашими голосами Боже створіння може благати й надалі промовляти: “Отче наш”!»
Діалог, який стає молитвою, зазначив Папа, «охоплює всіх людей, об’єднує їх і робить їх рівними», стає «відлунням життя ближнього». Молитва заступництва звертається до Отця словами: «Нехай прийде Царство твоє», але «не через насильство, не через ненависть ані етнічну, релігійну, чи економічну зверхність, але через силу співчуття, що виливається з хреста на всіх людей».
Наприкінці промови Наступник святого Петра запросив присутніх спільно помолитися «Ангел Господній», після чого привітався з представниками Ради християнських Церков Марокко та від’їхав до Апостольської нунціатури.
Бути «витривалими на шляху діалогу», дбаючи про те, щоб «братерство ставало явним і загальним» побажав Папа марокканцям наприкінці Святої Меси, яку відслужив у Рабаті.
Оскільки це Євхаристійне богослужіння було останньою прилюдною подією 28-ї Апостольської подорожі, то перш ніж уділити благословення, Святіший Отець звернувся з прощальним словом. Він насамперед склав подяку Господеві за те, що дав йому можливість здійснити цю подорож як «служителеві надії». Папа подякував королю Моххамедові VI за запрошення та всім представникам влади й людям, причетним до організації візиту. Окрема подяка прозвучала на адресу ієрархів, священиків, богопосвячених осіб і мирян, які в Марокко «беруть участь у житті та місії Церкви».
«З цими почуттями вдячності, прагну ще раз заохотити вас бути витривалими на шляху діалогу між християнами і мусульманами, співпрацювати в тому, щоб це братерство було видимим і загальним, бо його джерело — в Бозі. Залишайтеся тут служителями надії, якої дуже потребує світ», — закликав Папа.
Зі спорткомплексу Принца Мулли Абдули Святіший Отець від’їхав до аеропорту.