Роздуми над Першим читанням на четвер V тижня Великого Посту
Того часу припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: «Ось Мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком численних народів. Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім’я, бо батьком численних народів Я тебе зроблю. Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе.
І встановлю Я Мій союз між Мною й тобою, і між твоїми нащадками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й нащадкам по тобі. Я дам тобі і твоїм нащадках край, де ти ходиш як чужинець, всю Ханаан-землю у вічне посідання, і буду їм Богом».
Далі сказав Бог до Авраама: «Ти берегтимеш союз Мій, ти й твої нащадки, в їхніх поколіннях».
Бут 17,3-9
Союз Бога з першим патріархом. Трошки дивний союз. По-перше, Господь спочатку дає все потрібне Авраму. Він обдаровує перед тим, як щось вимагати від людини. По-друге, Всемогутній очікує вірності від людей, ставить себе в залежність від людини. Бо це не односторонній пакт-вимога. Господь залучає людину, щоби співпрацювала з Ним.
Пакт віри, укладений через хрещення, — це продовження союзу між Богом та Авраамом. Тільки тепер це союз між мною і Богом.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
