У четвер ввечері, 9 травня 2019 р., в базиліці св.Йоана на Латерані Папа Франциск зустрівся з духовенством та мирянами своєї дієцезії. Він заохотив прислухатись до вказівок Святого Духа та до волання їхнього міста.
Цей душпастирський рік у папській римській дієцезії має дві теми: пам’ять і примирення. Місцеві парафії та інші церковні спільноти Вічного Міста підсумували пройдений шлях і роздумали над програмою, що запропонована їм на наступний рік. Це буде третій етап, під час якого вірні запрошені «прислухатись до свого міста».
З цієї нагоди відбулась зустріч Святішого Отця з його вірними у кафедральному соборі св.Йоана на Латерані — осередку Римського єпископа. Під час зустрічі Папа мав нагоду заохотити вірних та вказати на певні кроки, які слід зробити у найближчому майбутньому, пише Vatican News.
Найперша спокуса
Спершу Папа Франциск вислухав свідчення про труднощі, які зустрічаються у сьогоднішньому житті Римської дієцезії. Промовляючи у відповідь, Глава Католицької Церкви зазначив: перша спокус — намагатися навести зовнішній лад у дієцезії, в парафіях. Він порівняв це з музеєм, де все належно впорядковано і на своєму місці; однак парафії та дієцезія — не музей. «Ми не повинні боятися браку рівноваги», — наголосив Святіший Отець. Євангельське вчення, зазначив він, не має рівноваги. Наприклад, Блаженства, виголошені Ісусом Христом, заслуговують на «Нобелівську премію з браку рівноваги».
Папа згадав апостолів, які прагнули, щоб усе було впорядковане. Бачивши натовп, який слідував за Учителем, вони просили, щоб Він відпустив людей, адже все має бути як за годинником: молитва, споживання їжі, інші справи. Саме тоді, за словами Святішого Отця, розпочався клерикалізм. Якщо все впорядкувати, то будемо мати дуже функціональну дієцезію; але залишиться небезпека, що така спільнота віддалятиметься від Бога, поклоняючись гармонії та функціональності.
Прислухатись до волання народу та потреба покори
Далі Папа зазначив: часто духовенство не чує волання своїх людей, переставши прислухатися серцем. А це, своєю чергою, робить римлян глухими на волання міста. Перше, на що слід звернути нашу увагу, — це покора, щоб чути людей. Коли Господь бажає навернути свою Церкву, то вибирає найменшого і ставить його в центрі, запрошуючи всіх стати малими, применшити себе самих, беручи приклад із Нього самого.
«Реформа Церкви розпочинається з покори та зростає через упокорення», — підкреслив Єпископ Рима, додавши: лише той, хто слідує за Христом, як дитина, може зробити свій внесок у Царство Боже.
Натомість той, хто шукає власної слави, не зможе побачити Спасителя у найменших. «Горе тим, хто дивиться згори вниз і погорджує малими, навіть якщо їхня поведінка дуже далека від Євангелія; ніщо не виправдовує нашої погорди», — підсумував Папа.
Друге, на що вказав Вселенський Архієрей, — це потреба відкинути егоїстичні спонуки, без чого не вийде почути інших, цікавитись іншими. Адже ми часто зайняті власними планами й турботами, що перешкоджає нам по-справжньому чути нашого ближнього та зацікавитися життям тих, хто обік. Добрий пастир залишає 99 овець, щоби йти на пошуки однієї загубленої; натомість ми часто прив’язані до тих кількох, що залишились у нашій отарі, боячись вийти на місію, — дорікнув Франциск.
Блаженства Ісуса
Єпископ Рима звернув увагу на Блаженства, які виголосив Ісус Христос під час однієї зі своїх проповідей. На його переконання, вони є християнським та людським посланням, яке допомагає нам жити і прямувати вперед. Хто їх пізнає, той знайшов справжнє життя. Блаженства «оголюють» людину, але роблять її легшою для слідування за Спасителем.
«Блаженства ще не є нашим головним предметом, але ми повинні запропонувати нашим громадянам суттєвий елемент — Євангеліє», — рекомендує Святіший Отець. Він знову закликав не бути байдужими до інших та не дозволити, щоби з нашого життя зникли лагідність і ніжність.
Забагато расизму і дискримінації
На закінчення Франциск нагадав, що апостольські напоумлення «Evangelii nuntiandi» та «Evangelii gaudium» є головними папськими документами, на які слід звернути особливу увагу. Вони бо вказують на завдання для дієцезії: першим є застосовувати щодо людей, які живуть у місті, контемплятивний (споглядальний) погляд. Тобто прислухатись до людей, дозволити їм висловитись, доторкнутись до реальності. А друге завдання — застосовувати контемплятивний погляд до нових культур, присутніх у місті, — що передбачає викорінення расизму, популізму та інших проявів дискримінації інших людей.