У п’ятницю, 31 травня 2019 р., після обіду в Апостольський нунціатурі, Святіший Отець прибув до осідку патріархату Румунської Православної Церкви.
Там відбулася приватна розмова з Патріархом Даниїлом (Чоботею) і зустріч із Постійним синодом, під час якої Єпископ Рима виголосив промову, повідомляє Vatican News.
Глава Католицької Церкви підкреслив, що Воскресіння становить осердя християнської благовісті, «переданої та збереженої нашими Церквами». І в світлі слів, які сказав 20 років тому Йоан Павло ІІ: «Я прибув, щоби споглядати Христове обличчя, викарбуване у вашій Церкві», — Франциск зазначив, що також і він прибуває «як паломник, що прагне побачити Господнє обличчя в лиці братів».
Папа зазначив: «зв’язки віри, які нас поєднують», сягають Апостолів, що були свідками Воскреслого, зокрема святих Петра й Андрія — братів не лише кровних, але й у пролитті своєї крові за Господа. Отож, наголосив Святіший Отець, існує «братерство крові», яке нас випереджує.
«Тут, як і в багатьох інших місцях наших часів, ви пережили досвід Пасхи смерті й воскресіння: численні сини й доньки цієї країни з різних Церков і християнських спільнот, зазнали п’ятниці переслідування, пройшли крізь суботу мовчання та пережили неділю воскресіння», — мовив Папа. Мученики різних конфесій підтримували одні одних у в’язницях, даючи приклад для нас і для майбутніх поколінь, а те, за що вони страждали, є «надто цінною спадщиною, щоб її забути або зганьбити». І це «спільна спадщина», що заохочує нас не віддалятися від братів і сестер, які її поділяють.
«Ваша Святосте, дорогий Брате, — сказав Папа, звертаючись до Патріарха, — двадцять років тому зустріч між нашими попередниками була пасхальним даром, подією, яка посприяла не лише розквітові стосунків між православними й католиками в Румунії, але й діалогові між католиками і православними загалом. Ця подорож, яку Єпископ Рима вперше повністю присвятив країні з православною більшістю, відкрила шлях для інших подібних подій».

В екуменізмі йдеться про те, щоби «спільно прямувати вперед із силою пам’яті». Мова про пам’ять не про зазнані кривди й пересуди, але «пам’ять коріння», тобто перших століть, коли сміливо проповідуване Євангеліє «зустріло й просвітило нові народи і культури», про перші сторіччя мучеників, Отців та ісповідників віри.
Дорога, якою слід прямувати разом, зазначив Папа, пролягає від Пасхи до П’ятдесятниці. «Від пасхального світанку єдності, що виник тут двадцять років тому, ми скеровані до нової П’ятдесятниці», – сказав він, звернувши увагу, що хоч Великдень започаткував для учнів новий шлях, та на ньому «не зникли побоювання і непевність». Але так було до П’ятдесятниці, «коли зібрані навколо Пресвятої Богоматері апостоли в єдиному Дусі та в множинності й багатстві мов словом і життям засвідчили Воскреслого». Наш шлях розпочався «з упевненості в тому, що поруч маємо брата, зі спільності віри, заснованої на воскресінні Господа».
«Від Пасхи до П’ятдесятниці: це час, щоб зібратися на молитву під покровом Пресвятої Богородиці, призивати Святого Духа одні за одних. Нехай же нас оновить Святий Дух, який не сприймає одноманіття, який любить формувати єдність у найпрекраснішій та гармонійній різноманітності», — побажав Глава Католицької Церкви.