У численних фільмах і повістях літні романи (або спокуси до романів) розвиваються, коли подружжя проводять відпустки окремо одне від одного. Чи це тільки вигадка?
Якщо подумки проглянути прочитане і побачене на тему подружніх зрад, то напевно виявиться, що чимало таких історій починається зі схожої ситуації. Жінка їде у відпустку з дітьми, чоловік залишається вдома — і раптом відкриває, що колега на роботі ну просто неймовірно приваблива, і ноги в неї фантастичні…
Або жінка зустрічає в санаторії красеня, з яким їй так добре розмовляється, ну як ні з ким іншим. «Сверблячка сьомого року», той фільм із найвідомішим кадром Мерилін Монро у платті, піддутому вітром; «Літо» Девіда Ліна, «Останній день літа» Тадеуша Конвіцького — це вже класика кіно. «Романи на відпочинку» як частина людського сімейного існування стали частою сюжетною основою для найрізноманітніших ідей у мистецтві, а факт один: ці романи існують, коли подружжя проводять канікули й відпустки окремо.
Літній роман
На жаль, це не тільки плід уяви сценаристів і письменників. Психотерапевт Марта Маєр-Влодарчак сказала мені якось, що навесні двері її консультації не зачиняються, бо саме в цей час приходять по допомогу пари, чий зв’язок повис на волосинці після літнього роману. По кількох місяцях еротичних розваг, підозр, а також утоми, що наростає, відпочинкова «пригода» нарешті виходить на яв.
«Я не мушу тримати чоловіка на прив’язі, щоб він мене не зраджував», — скаже не одна з жінок. Це прекрасно! «Ми любимо одне одного, розмовляємо і по ходу вирішуємо наші проблеми». Я вас вітаю! Довіра і любов у зв’язку — найважливіші. Правда ж така, що коли хтось із подружжя хоче зрадити, то пильнувати його нема сенсу. Для скоку в гречку зовсім не потрібні самотні мандри у відпустку. Ось тільки навіщо створювати ситуації, які можуть закінчитися трагічно?
Солом’яний удівець
Уявімо це собі на хвилинку. Солом’яний удівець відправляє сім’ю на відпочинок і вважає (не завжди слушно), що жінка з дітьми прекрасно собі розважаються, тоді як він трудиться в поті обличчя у своєму офісному костюмі й вислуховує претензії клієнтів. Тоді він може легко дійти висновку, що і йому «щось належить від цього життя», особливо якщо діти малі і вже кілька років не вдається нормально виспатися…
Після праці він домовиться з колегою на пиво, пограє на комп’ютері або вибереться погуляти… Вочевидь у цьому нічого поганого. Гірше, якщо він натрапить на жіночку, біля якої його серце почне швидше битися. Такі історії часто починаються прозаїчно: від розмов при каві, які затягуються, або зі «ще одного» ковточка на службовій вечірці. Ситуацію нічим не полегшує літнє скупе вбрання жінок на вулицях, атмосфера фієсти і нормальне бажання фізичної близькості з жінкою.
Чоловік у відпустці не потрібен?
Інколи просто виходу нема. Чоловік не має відпочинку, піднімає фірму, або працює там, де влітку найбільше роботи. Але я знаю чимало сімей, які спеціально організовують собі окремі відпочинки. Кілька разів уже чула від колег, що на морі чоловіки їм не дуже-то й потрібні. Отож, чоловік і батько для сім’ї необхідний! Не тільки для того, щоби сплачувати кредити й ходити на батьківські збори, але й для спільного відпочинку.
Виїзд у відпустку — це щось більше, ніж розв’язання проблеми «куди подіти дітей, коли школи закриваються». Це ще й спільні переживання, пригоди, розмови. Кожна сім’я має навчитися не тільки працювати разом, але й разом відпочивати.
Інколи справді складно організувати відпустку так, щоб і чоловік, і жінка, й діти були задоволені. Не кожний чоловік має охоту єдиний свій вільний час у році будувати «пасочки» на бережочку. Це саме той момент, коли подружжя разом має викресати з себе іскру винахідливості, емпатії та доброї волі. Зрештою, не обов’язково ж їздити на море…