Здоров'я

Примусова гомосексуалізація дітей. Факти і приклади

18 Червня 2019, 17:56 17006

Наше суспільство інтенсивно розвивається. З’являються різноманітні теоретичні (часом псевдонаукові) установки і концепції, що підлягають глибокому і всебічному осмисленню. Зміни не оминули і виховання дітей та підлітків.

Пильна увага до цієї сфери обумовлена тим, що нове покоління визначає майбутнє будь-якої країни. Аналіз показує, що зараз існують і реалізуються певні руйнівні тенденції щодо виховання дітей та підлітків. Однією з них є примусова гомосексуалізація.

На сьогоднішній день у деяких країнах, де посилено пропагується ідея про те, ніби гомосексуальність це норма, у дітей всіляко культивують гомосексуальні схильності. З цією метою в школах впроваджуються різні спеціальні програми, зустрічі з гей-активістами, дні солідарності з гомосексуалами тощо.

 

Примусова гомосексуалізація молоді у США

Дж. Ніколос, Л. Е. Ніколос (США) у своїй книзі «Запобігання гомосексуальності» повідомляють: активіст руху за права батьків Браєн Каменкер описує шкільні програми в штаті Массачусетс як такі, що вимагають від дітей участі в рольових іграх, у яких вони уявляють себе в ролі членів гомосексуальної пари. Учні середньої школи зобов’язані упродовж «тижня проти гомофобії» відвідувати семінари, де засуджують традиційні цінності, оголошують нормою трансгендеризм і соромлять тих дітей, які висловлюють незгоду. Каменкер описує програму, яка вимагає від дітей носити в школі рожеві трикутники на знак солідарності з гей-рухом — і, зрозуміло, не всі діти знаходять у собі мужність відмовитися носити гей-символи.

В одній такій школі у підручнику для дев’ятого класу сказано, що «сексуальність — це сфера випробувань, помилок і персонального вибору». У підручнику також є провокаційна заява, яка надихає на ранні сексуальні експерименти: «Випробування ваших сексуальних здібностей і здатності приносити задоволення іншій людині в підлітковому віці може бути безпечнішою з партнерами вашої статі». Підручник так інформує дітей, що вони можуть дійти висновку, ніби дорослішання означає відкидання батьківських цінностей.

Автори згаданої книжки також відзначають, що у США найпопулярнішими шкільними гей-програмами є «Проект-10» (А. Кінсі стверджував, ніби серед чоловіків білої раси 10% це гомосексуали, хоча, виходячи з результатів його досліджень, можна стверджувати, що тільки 4%) або «Веселка» (прапор гомосексуалів — шестиколірний). Консультанти в цих програмах — гомосексуали. Учнів, які чітко не визначилися зі своєю орієнтацією, вони втягують у гомосексуальність. Кажуть, що ці діти — геї/лесбійки і закликають нічого не говорити своїм батькам-гетеросексуалам, які не зрозуміють їх. Крім цього, розповідають дітям про різницю поколінь і про те, що їхні батьки дотримуються старомодних цінностей.

Ось так, замість адекватної психотерапевтичної корекції, спрямованої на ослаблення гомосексуальних тенденцій і формування та розвиток гетеросексуального потенціалу, зусилля спрямовуються на культивування одностатевого потягу.

Багато батьків, продовжують Дж.Ніколос та Л.Е.Ніколос, не знають, що, згідно з більшістю державних законів, така гей-афірмативна консультація не вимагає згоди батьків. Як результат — створення прірви в сім’ї, формування ситуації «ми проти них». Розгублена дитина і гей-консультант «Веселки» опиняються «по цей бік», а мати, батько, суспільство, релігія і традиційні сімейні цінності — по інший.

Національна асоціація освіти США заснувала Місяць гей-лесбі історії — ще один засіб пропаганди гомосексуалізму в дитячому середовищі як нормального і здорового явища. Мета заходу — зробити з дітей, які не визначилися зі своєю сексуальною орієнтацією і звернулися з цим до гей-консультантів, приклад для наслідування іншим дітям, які не впевнені в своїй сексуальній орієнтації. Так юне покоління  підштовхують до гомосексуального вибору замість того, щоби скерувати сексуальний розвиток дітей у гетеросексуальне русло.

Батьки, чиї діти є учнями початкової школи Faith Ringgold School of Art and Science в США, були шоковані тим, що адміністрація посилено пропагує гомосексуалізм серед дітей. Адміністрація цієї школи вирішила не повідомляти батькам, що 23 жовтня було оголошено «Днем відкритості» («Coming Out Day» — «оголошення» оточуючим про свою орієнтацію). Крім того, школа відзначає «Тиждень союзників» — кампанію на підтримку гомосексуалізму серед старшокласників. Також стало відомо, що в одному з класів цієї школи, де займаються діти від п’яти років, регулярно відбуваються зустрічі клубу гомосексуалів (Gay Straight Alliance club). У недалекому майбутньому в школі планували проводити з дітьми обговорення на тему «сім’я». На стінах школи батьки помітили кілька плакатів, на яких зображені тільки одностатеві сім’ї з дітьми. Окрім того, виявилося, що школа відзначає таке свято, як Місяць історії гомосексуалізму.

У США секс-меншини в буквальному сенсі нав’язують свою ідеологію всьому суспільству, і передовсім молоді та дітям. 8 травня 2002 р. «Washington Times» писала: «Шкільні програми, що навчають дітей терпимості, зараз використовуються для заохочення гомосексуальності. Про це заявили активісти консервативних американських організацій Каліфорнії на семінарі, організованому християнською консервативною групою Concerned Women for America (CWA). Законодавці Каліфорнії закликали державні школи вважати гомосексуальність “нормальним, позитивним і здоровим явищем”. Усі ці роки така тенденція простежується вже з початкових класів, причому не тільки в Каліфорнії, але й по всій країні. Організація GLSEN (Gay, Lesbian and Straight Education Network), яка налічує 1200 членів, прагне будь-якими можливими шляхами заохочувати гомосексуальність у школах США» (Washington Times 08.05.2006).

Як приклад можна згадати скандал 2006 р. навколо дитячої книжки «З Танго їх троє» (And Tango Makes Three), герої якої стали кумирами гей-спільноти. Два роки поспіль вона очолює список книжок, яких марно прагнуть позбутися всі шкільні бібліотеки США. У книжці розповідається жаліслива історія життя гомосексуальної пари антарктичних пінгвінів на ім’я Roy і Silo. Вони виховали пташеня на прізвисько Tango, яке вилупилося із підкладеного працівниками зоопарку заплідненого яйця.

Сьогодні у 800 школах південної Каліфорнії поширюються гомосексуальні книжки та інша друкована продукція, розрахована на дітей від початкової до старшої школи (для коледжів і університетів є інша добірка літератури). «Обробка» найменших починається з книжки «Розфарбуй сам» під назвою «Король і король». Сюжет простий: принц вирушає на пошуки принцеси, але замість неї знаходить іншого принца, з яким і одружується. Обоє щасливі. Книжка для першокласників «Батькове весілля»: тато розлучився з мамою і став жити з іншим дядьком. Вони спали разом, і все у них було добре, а потім вони вирішили одружитися і зіграли весілля. Книжка для наступної вікової групи: лесбійська пара любить одна одну і хоче мати дитину. Одну з жінок штучно запліднюють, і пара з нетерпінням чекає на потомство. Хеппі енд.

У деяких школах — вже не тільки Каліфорнії, але й інших штатів, також і Нью-Йорку — запроваджено факультатив «Гомосексуалізм. Історія, сьогодення і майбутнє». Секс-меншини домагаються того, щоб цей предмет був введений в обов’язкову шкільну програму, нарівні з літературою, математикою або географією. Зараз існує Gay-Straight Alliance (GSA) — міжнародна гей-організація учнів університетів і шкіл, незалежна від держави та шкільних адміністрацій. Вона заявляє про себе як організацію, що допомагає гомосексуалам, стежить за їх безпекою і виховує в оточення толерантність до своїх підопічних. До березня 2006р. тільки у США було зареєстровано 527 її філій.

Адміністрація навчальних закладів та батьки учнів вважають GSA організацією, що виконує роль «бюро знайомств» для молодих геїв і лесбійок. Її філії судяться зі школами, коли ті протидіють їм. GSA бере активну участь в організації в навчальних закладах таких заходів, як День мовчання, Coming Out Day і Тиждень без образ. Багато підрозділів GSA працюють спільно з місцевими організаціями ЛГБТ і організаціями із сексуальної освіти.

У 2006 р. комітет освіти Сенату Каліфорнії проголосував за білль SB 1437. Його автором є сенатор-демократ лесбіянка Шила Кюл (Kuehl) із Сан-Франциско. Білль зобов’язує ввести в шкільні програми розділи, що подають гомосексуальність як норму. Він примушує школи не просто проявляти толерантність щодо гомосексуальності, але й підкріплює гомосексуальне виховання юного покоління наочними посібниками — відеофільмами та фотоматеріалами. Ці матеріали пропагують спосіб життя гомосексуальних сімей як альтернативу «застарілої моделі суспільства», де сім’ю створювали чоловік і жінка. Крім того, цей законопроект диктує, які слова відтепер не можна буде використовувати в шкільних підручниках і на шкільних заходах. Насамперед слід вилучити з ужитку слова «мама» і «тато» (!!!), а також «хлопчик» і «дівчинка». Долю цього проекту повинен був вирішити губернатор штату, і все йшло до того, що він вирішить її позитивно; проте цьому перешкодив ініційований низкою організацій потужний рух опору.

Слід зазначити, що, крім SB 1437, у є існують ще два гомосексуально спрямовані законопроекти. Білль AB 606 змусить шкільні округи пропагувати гомосексуалізм у школах під загрозою позбавлення фінансування штату, а білль АВ 1 056 вимагає 250 тисяч доларів платників податків на фінансування попередніх двох біллів.

 

Гомосексуалізація учнів у Німеччині

Німецький соціолог Габріела Кубі (Gabriele Kuby) повідомляє про те, що, відповідно до державної програми, у школах Німеччини проводиться посилена гомосексуалізація молодого покоління.

Зокрема, починаючи з десятирічного віку, у школах впроваджують рекламні й тренінгові заходи щодо лесбійства, педерастії, бі- і транссексуалізму. Є докладна інструкція з гомосексуалізації учнів, яку здійснюють на уроках біології, німецької мови, англійської мови, етики, історії/соціології, латинської мови, психології. З цією метою використовується інформаційний матеріал, контакти з місцевими організаціями, запрошення представників лесбійських і гомосексуальних проектів на урок, показ фільмів. Також ідеться про дні самостійної роботи на цю тему. На уроці мають відбуватися рольові ігри, наприклад: «Ти сидиш за стійкою в гомосексуальному барі і міг би, власне, скористатися хорошим чоловіком у ліжку. Незнайомець, якого ти вважаєш гарненьким, заходить у приміщення. Як ти скористаєшся своїм шансом?» Або: «Тебе звуть Петер. Тобі 29 років. Ти хочеш вступити в зареєстроване партнерство зі своїм другом Кемалем. Сьогодні ви хочете розповісти про це його мамі». «Тебе звуть Евелін Майер. Тобі 19 років. Ти хочеш зареєструвати партнерство зі своєю подругою Катрін. Сьогодні ви підете до євангелістської пасторші, пані Шульц, бо ви хочете укласти ще й церковний шлюб».

 

Пропагування гомосексуальності в Норвегії

Вулицями Бергена — другого за величиною і значенням міста на заході Норвегії — проїхала вантажівка з дітьми. Вони тримали транспаранти і прапори ЛГБТ-руху, що об’єднує лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів. Гей-активісти запевняють, що гей-парад, у якому беруть участь діти, необхідний для поширення толерантності в суспільстві. Втім, норвежці не шкодують ресурсів на роз’яснювальну роботу. При міністерстві у справах дітей, рівноправності та соціальної інтеграції створено центр, що займається освітніми програмами. Одне з головних завдань його співробітників — роз’яснення дітям, що бути геєм — це добре. З цією метою в підручники математики додаються завдання, де розповідається про сім’ю з двома татами, а книги на зразок Gay kids ( «Діти-геї») всіляко популяризуються і використовуються як підручники.

На нашу думку, охарактеризована вище насильницька гомосексуалізація молоді абсолютно НЕ обгрунтована науково. Оскільки гомосексуальність, на думку багатьох провідних сексологів і психіатрів, є розладом сексуальної переваги (парафілією). Крім цього, необхідно зважати на той факт, що виховання з таким деструктивним спрямуванням може призвести до збільшення відсотка осіб із гомосексуальною орієнтацією та з подальшими негативними наслідками, включаючи демографічні. Про таку можливість свідчать дані, отримані доктором соціології, ад’юнкт-професором Техаського університету в Остіні (США) Марком Регнерусом (M.Regnerus). Він вивчав, чим дорослі діти, чиї батьки мають одностатеві стосунки, відрізняються від дітей, вихованих у традиційних сім’ях.

Один із висновків полягає в тому, що якщо батьки перебували в гомосексуальних зв’язках, то всього 60-70% їхніх дітей вважають себе повністю гетеросексуальними. Для оцінки масштабу таких негативних наслідків досить навести дані, згідно з якими тільки в Норвегії гомосексуали та лесбійки виховують уже 20 тис. дітей.

Гарнік Кочарян — лікар-психіатр, психотерапевт і сексопатолог, доктор медичних наук, професор кафедри  сексології та медичної психології ХМАПО.

Асоціація сексологів та сексотерапевтів України

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: