Ватикан

Свято Петра і Павла на столиці Петровій. «Паси мої ягнята!»

30 Червня 2019, 14:16 2304

У день урочистості святих апостолів Петра і Павла, 29 червня 2019р., Папа Франциск відслужив Святу Месу, після якої вручив паллії вибраним ієрархам, та очолив молитву «Ангел Господній», поза неділею — з нагоди урочистості.

«Апостоли Петро й Павло стоять перед нами як свідки. Вони ніколи не втомлювалися звіщати, жити місією, прямуючи вперед від землі Ісуса аж до Рима. Тут вони про Нього засвідчили аж до кінця, віддавши життя як мученики. Якщо вдамося до коренів їхнього свідчення, то побачимо їх як свідків життя, свідків прощення та свідків Ісуса». Так сказав Святіший Отець, розпочинаючи проповідь під час Святої Меси у базиліці св.Петра, повідомляє Vatican News.

 

 

Свідки життя, покори і прощення

Життя апостолів не було безхмарним і прямолінійним, зазначив Папа у проповіді. Петро був серед тих учнів, кого Христос покликав першими (пор. Йн 1,41), а Павло відзначався ревністю за передання предків (пор. Гал 1,14). Попри це, вони робили великі помилки: Петро тричі зрікся Господа, а Павло переслідував першу спільноту Ісусових учнів. Обох здивували відверті запитання Учителя: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?» (Йн 21,15); «Савле, Савле! Чого Мене переслідуєш?» (Діян 9,4).

«Ісус кличе їх на ім’я та змінює їхнє життя. І після всього Він довіряє їм, отим двом розкаяним грішникам. Можемо запитати себе: “Для чого Господь не дав нам двох праведних свідків, із чистим посвідченням та непорочним життям? Чому Петро, якщо був Йоан? Чому Павло, а не Варнава?”»

В усьому цьому криється велике повчання для кожного з нас. Відправна точка християнського життя не в тому, щоб бути гідними. «Коли ми вважаємо себе кращими за інших — це початок кінця. Господь не творить чудес у житті тих, які вважають себе праведними, але для тих, які знають, що вони нужденні. Його не приваблює те, що ми молодці, не за те Він нас любить. Він шукає людей, які не вважають себе самодостатніми, але готові відкрити Йому своє серце», — наголосив Єпископ Рима. Петро й Павло були саме такими: відкритими, прозорими перед Богом. Петро відразу сказав до Ісуса: «Я грішна людина» (див. Лк 5,8); Павло написав: «Я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом» (див. 1Кор 15,9).

Ці апостоли є для нас також свідками прощення. «В своїх падіннях вони віднайшли силу милосердя Господа Бога, який їх відродив. У Його прощенні вони знайшли мир та нестримну радість», – продовжив Наступник св.Петра. «По-людськи вони програли. Але вони знайшли любов, значно більшу за їхні падіння… Лише тоді, коли пізнаємо Боже прощення, ми справді народжуємось вдруге», — сказав Папа Франциск, наголошуючи, що саме від Святого Таїнства Сповіді розпочинаємо новий шлях і віднаходимо себе самих.

Апостлли є також свідками Ісуса. Спаситель запитав, за кого Його вважають люди та учні. Петро називає Його Месією — Тим, на Кого очікують. Отож, слово «Месія» вказує не на минуле, а на майбутнє, на Того, Хто прийде і принесе у світ Боже помазання. «Ісус — це не минуле, а теперішнє і майбутнє. Не далекий персонаж, якого лише згадуємо, а Той, до якого Петро звертається на «ти»: Ти — Христос.

Бути свідком це не визнавати історію Ісуса, а жити історією любові разом із Ним. А таке свідчення, за словами Папи, народжується від особистої зустрічі з Христом. Також і в центрі життя святого Павла бачимо живу особу Ісуса Христа: «Для мене бо життя — Христос» (Флп 1,21).

Папа закликав кожного, маючи перед очима цих двох свідків Ісуса, запитати себе — чи ми, бува, не залишилися у минулому? «Просімо благодаті не бути літеплими християнами, які живуть наполовину, дозволяють любові охолонути. Віднайдімо наше коріння в щоденних стосунках з Ісусом і в силі Його прощення. Як і Петра, Ісус запитує також і тебе: “Хто Я для тебе?”; “Чи ти любиш Мене?” Нехай ці слова увійдуть в наше серце і запалять бажання не вдовольнятись мінімумом, але прагнути максимуму, бути живими свідками Ісуса», — закликав Святіший Отець.

 

 

Вручення Знаку Пастиря

Під час цієї Святої Меси Папа поблагословив паллії. Вони «нагадують про овечок, які Пастир покликаний нести на своїх плечах, і є знаком, що Пастирі не живуть для себе самих, а для своїх овець, за які мають бути готовими віддати своє життя». Меса завершилася молитвою «Ангел Господній».

Після молитви Папа привітав мешканців Рима та подякував учасникам урочистості святих Петра й Павла, зокрема делегації з Константинополя та архієпископам-митрополитам, що прибули на урочистість вручення палліїв.

Паллій — це невеликий, вузький омофор із білої вовни з витканими на ньому чорними хрестами, що символізує овечку на раменах Ісуса Христа. Він є знаком сопричастя з Єпископом Рима. Під час урочистих богослужінь паллій носить сам Папа, а митрополити у своїх архідієцезіях – при особливих, урочистих нагодах.

Раніше Папа благословляв паллії під час вечірні в навечір’я урочистості святих Петра і Павла, а наступного дня, у саме свято, накладав їх на нових архієпископів-митрополитів, призначених протягом року. Але від 2015 року, згідно з розпорядженнями Папи Франциска, архієпископи збираються на свято Верховних Апостолів у Ватикані, щоб отримати паллії, які Єпископ Рима благословляє під час Святої Меси, та скласти приречення вірності. Натомість накладення палліїв здійснюють Апостольські нунції під час урочистих богослужінь у відповідних архідієцезіях, у присутності єпископів, підпорядкованих митрополитові, та місцевої Церкви.

 

 

Ісус каже: «Моя Церква»

«Святі Петро та Павло, пам’ять яких сьогодні святкуємо, іноді зображені на іконах як ті, що підтримують будівлю Церкви. Це нагадує нам слова сьогоднішнього Євангелія: “Ти — Петро (скеля), і на цій скелі Я збудую Мою Церкву” (Мт 16,18)», – цими словами розпочав свою катехизу Папа Франциск перед проказування молитви «Ангел Господній».

Це вперше Ісус Христос вжив слово «Церква». Однак Єпископ Рима заохотив застановитись не так на словом «Церква», як над словом «Моя».

«Ісус говорить про Церкву не як про зовнішню дійсність, а висловлює велику любов, яку має до неї: “Моя Церква”. Він любить Церкву, нас. Святий Павло пише: “Христос полюбив Церкву і видав себе за неї” (Еф 5,25), — тобто, пояснює апостол, Ісус любить Церкву як свою наречену. Для Господа ми не група віруючих або релігійна організація; ми — Його наречена. Він дивиться на свою Церкву з ніжністю, Він любить її з абсолютною вірністю, не зважаючи на наші помилки і зради. Як і в той день Петрові, сьогодні Він каже й нам: “Моя Церква”», — наголосив Вселенський Архієрей.

Коли ми кажемо «моя Церква», то цими словами виявляємо не виключну приналежність до неї, а велику любов; не щоб відрізнити себе від інших, а навчитися краси життя разом з іншими, бо Ісус хоче, щоб ми були об’єднані та відкриті на інших. Церква є «моєю» не тому, що вона відповідає моєму «я», моїм бажанням, а тому, що я виливаю на неї свою любов.

 

 

Інша ікона, на яку звернув увагу Глава Католицької Церкви, зображає, як святі Верховні Апостоли Петро й Павло обіймають один одного. Вони були дуже різними, адже один був рибалкою, а інший — фарисеєм із життєвим досвідом. Також і їхні характери й стиль поведінки сильно відрізнялись. Однак те, що їх об’єднувало, було значно більшим: Ісус!

«Брати у вірі, вони запрошують нас знову віднайти радість бути братами і сестрами в Церкві. У день цього свята, яке об’єднує двох таких різних апостолів, було б чудово сказати: “Дякую, Господи, за ту людину, яка є відмінною від мене: вона є даром для моєї Церкви”».

Євангельський уривок, прочитаний під час Меси, закінчується словами Ісуса Христа до святого Петра: «Паси Мої вівці» (Йн 21, 17). З великою ніжністю Ісус каже про нас, називаючи своїми: «Мої вівці».

Папа закликав у молитві просити про благодать любити нашу Церкву; просити очей, які б уміли бачити в ній братів і сестер; просити серця, яке б було здатним приймати інших із ніжною любов’ю, яку має до нас Ісус; просити сили молитися за тих, хто не думає так, як ми: молитися і любити, не осуджувати, можливо, поза спиною. «Нехай же Пресвята Богородиця, яка вносила гармонію між апостолів і молилася разом із ними (пор. Діян 1,14), оберігає нас як братів і сестер у Церкві”, — завершив своє повчання Папа Франциск.

 

З нагоди урочистості Папа разом із представником Константинопольського патріархату, архієпископом Тельмінський Іовом, спустилися в крипту ватиканської базиліки, де молитися перед гробом св.апостола Петра.

 

 

Вулиця Згоди (віа делла Кончіліоціоне), яка провадить до базиліки, була оздоблена квітковими килимами — «infiorata».

 

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Immediate Unity z-lib books

Casino news

Casino News Bets News Slots Aviator