Одна з виняткових рис, які часто трапляються у членів великої сім’ї, — це почуття повної єдності між братами й сестрами.
Вочевидь, і між ними бувають сварки; але там є також місце для любові, яку розділяють від найстаршого до наймолодшого. І для взаємного впливу теж.
Така ситуація склалася в сім’ї Гіннебушів. Коли Вільям (1908-1981), найстарший із 10 дітей, пішов до домініканців, шестеро інших незабаром пішли за його прикладом.
Закінчивши в Оксфорді вивчення історії захистом докторського ступеню, з особливим дослідженням історії Ордену Проповідників, брат Вільям став фахівцем у цій галузі. Він написав (окрім численних інших праць) книжку «Домініканці: короткий нарис історії». Його наймолодший рідний брат, пізніше — брат Фред в ордені, пояснює, що брат Вільям не зумів закінчити цю книжку до своєї смерті. Він працював «до самого кінця», щоб представити історію ордену.
Можливо, з почуття обов’язку — або поваги до тяжкої праці брата, — брат Фред зі ще одним домініканцем узяли на себе труд не тільки завершити цю книжку, але й актуалізувати її, щоби створити «критичний і точний опис» Ордену Проповідників.
Почасти завдяки виконаній праці в допомогу старшому братові, брат Фред міг виголосити чимало лекцій на тему домініканської історії. Після вражаючої навчальної кар’єри він служив в Immaculate Conception та в Leonine Commission — групі вчених, яка має важливе завдання критичних видань писемної спадщини св.Томи Аквінського. Наймолодший із родини Гіннебушів, він помер не так давно у 95-річному віці як останній з братів, які відіграли цілісну роль у пролитті світла на Орден Проповідників, якому вже минуло 800 років.
Двоє інших братів, які теж вступили до домініканців, — це Пол і Альберт. Коли Пол (1917-2002) був у середній школі, він вирішив вступити до тієї самої спільноти, що й Вільям, старший на дев’ять років. Коли він зрештою оголосив це сім’ї, мати сказала: «Ти не мусив мені казати. Я завжди знала, що ти це зробиш; усі ці роки знала», — як написано в його некролозі. Брат Пол став проповідником і релігійним письменником.
Брат Альберт Гіннебуш, який народився 1911 року, був єдиним із братів-ченців, хто не дожив до сивого волосся. Він помер, маючи заледве 46 років. Був активним діячем спільноти Пресвятого Імені на півдні Штатів.
Беручи до уваги, що четверо братів стали домініканцями, вже не дивує факт, що три сестри Гіннебуш стали домініканками. Сестра Клара, вихователька, с.Регіна Анна і с.Дорота мешкали в монастирі св.Марти в Огайо. Інші троє — Раймунд, Джозеф і Мері — заснували свої сім’ї.
Коли брат Фред помер, добігла кінця історія незвичайного сімейства. Але завдяки своїм старанням в Ордені Проповідників вони житимуть для наступних поколінь — у своїх працях.
фінансово.
Щиро дякуємо!
