10 псалмів для вдалої відпустки

«Гідний робітник своєї платні», — говорить Христос. Ми трішки парафразуємо цей вислів і скажемо: гідний працівник своєї відпустки.

Відпочинок — це також дар Божий, який не слід відкидати й ним нехтувати. Ми — не супергерої і потребуємо сну, їжі та, періодично, відпочинку. Насправді саме це може зміцнити наше фізичне, духовне і психічне здоров’я.

А що й у відпустці не слід забувати про Бога, а навіть навпаки — славити його в красі творіння й у іншій людині, пропонуємо 10 псалмів, які слід взяти з собою на відпочинок. Слова подяки й хвали, якими Церква молиться протягом століть, допоможуть нам побачити й прославити Бога у красі творіння:

Псалом 148

Хваліте Господа з неба, хваліте Його на висотах! 
Хваліте Його, всі ангели Його, хваліте Його, всі воїнства небесні! 
Хваліте Його, ви, сонце й місяцю, хваліте його, всі ясні зорі! 
Хваліте Його, ви, небеса небес, — і води, що над небесами, 
Нехай ім’я Господнє хвалять! Бо він повелів, і створились. 
Поставив їх на віки вічні і дав закон, який не перейде. 
Хваліте Господа з землі, кити і всі морські безодні! 
Вогонь і град, сніг і туман, і буйний вітер, який виконує його слово. 
Гори й усі пагорби, садовина й усі кедри. 
Звір дикий і скот усілякий, гад і птах крилатий. 
Царі землі й усі народи, князі й усі земні судді. 
Хлопці, а й дівчата, старі разом з юнацтвом. 
Нехай ім’я Господнє хвалять, — високе бо ім’я його єдине. Велич Його понад землю й небо: 
він підняв ріг народу свого.
Хвала усім Його святим, синам Ізраїля, народові, що Йому близький.

Псалом 131

Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору.
Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене. 
Я втихомирив і заспокоїв мою душу,
немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя — душа моя у мене.
Надійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки.

Псалом 104

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми!
Ти одягнувсь величчю й красою, 
Ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп’яв, неначе намет, небо. 
Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру. 
Вітри своїми посланцями учиняєш, полум’я вогненне — слугами своїми. 
Ти заснував землю на її підвалинах — не захитається по віки вічні. 
Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води. 
Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли. 
Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив. 
Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю. 
Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами. 
Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу. 
Над ними кублиться небесне птаство, з-поміж гілляк дає свій голос. 
Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх. 
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям; щоб хліб із землі добували: 
вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське. 
Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх. 
На них гніздяться птиці; бусли — на кипарисах їхнє житло. 
Високі гори для кіз диких, скелі — для борсуків притулок. 
Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід. 
Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні. 
Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять. 
Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах. 
Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора. 
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, — повна земля твоїх створінь. 
Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих. 
Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися. 
Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу. 
Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом. 
Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій;
як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох. 
Зішлеш твій дух, — вони оживають і ти відновлюєш лице землі. 
Нехай слава Господня буде повіки, нехай Господь радіє творами своїми; 
спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, – вони димують. 
Я буду Господеві співати, поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити. 
Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь. 
Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 100

Ликуйте перед Господом, уся земле! 
Служіте Господеві з радістю!
Увійдіть перед його обличчя веселі! 
Знайте, що Господь, то він — Бог; він створив нас,
і ми йому належимо.
Його народ ми й вівці його пасовиська. 
Увійдіть із подякою в його ворота, в його двори з хвалою;
дякуйте йому, благословіте його ім’я! 
Бо добрий Господь, повіки його милість і по всі роди його вірність.

Псалом 92

Добре воно — Господа прославляти, в псалмах співати твоєму імені, Всевишній; 
звіщати вранці твою милість, ночами — твою вірність, — 
на десятиструнній гарфі й на цитрі, і піснями на гуслах. 
Бо веселиш мене, о Господи, учинками твоїми, і я ділами рук твоїх радію. 
Які великі твої діла, Господи! Думки твої вельми глибокі. 
Безумний не знає, дурень того не розуміє. 
Хоч грішники, немов трава, буяють, і процвітають усі лиходії, та все одно згинуть навіки. 
Ти ж, Господи, повіки на висотах! 
Ось бо вороги твої, Господи, ось бо вороги твої загинуть, розсипляться усі, що творять беззаконня. 
Ти підніс рога мого, мов буйволового рога, мене намащено єлеєм найчистішим. 
І око моє погордувало моїми ворогами; а про злих, що повстали проти мене, вуха мої біду почули.
Праведник квітнутиме, немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ливанський 
Посаджені в Господнім домі, вони на дворах Бога нашого квітнутимуть. 
Вони й на старість плодовиті будуть, будуть ядерні й соковиті, 
щоб возвістити, що Господь правий, — моя скеля, — і що нема неправди в ньому.

Псалом 67

Нехай Бог змилосердиться над нами й благословить нас; нехай засяє лице його над нами, 
щоб знали на землі його дорогу, між усіма народами його спасіння. 
Нехай народи тебе прославляють, Боже, хай прославляють тебе всі народи. 
Нехай радіють племена й веселяться, ти бо правиш народами по правді і племенами на землі керуєш. 
Нехай народи тебе прославляють, Боже, хай прославляють тебе всі народи. 
Земля дала урожай свій, Бог благословив нас, Бог наш. 
Хай Бог благословить нас, і хай усі краї землі його бояться!

Псалом 62

Лише у Бозі душа моя має спочинок, в ньому моє спасіння. 
Тільки він моє спасіння й моя скеля, мій захист: не захитаюсь ані трохи. 
Доки ви будете на чоловіка нападати, усі вкупі його валити, неначе мур похилений, неначе огорожу, що валиться? 
Вони тільки й гадають, як би мене з висоти зіпхнути; вони люблять брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. 
Лише у Бозі спочивай, душе моя, у ньому бо моя надія. 
Лиш він моя скеля й моє спасіння, мій захист, — я не захитаюсь. 
У Бозі моє спасіння й моя слава, міцна моя скеля; прибіжище моє у Бозі. 
Звіряйтеся на нього повсякчас, народи, виливайте перед ним серця ваші! Бог — нам пристановище. 
Лиш подув — людські діти, брехня — сини вельможних; вони на вазі йдуть угору, легші від пари усі разом. 
Не надійтеся на здирство, і грабунком марно не вихваляйтесь; коли зростає багатство, не прив’язуйтесь до нього серцем. 
Одне сказав Бог, оці дві речі чув я: що сила Богові належить 
і що у тебе, Господи, милість; бо ти воздаєш кожному згідно з його ділами.

Псалом 33

Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить. 
Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі. 
Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно. 
Бо Господнє слово праве, і всяке діло його — вірне. 
Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна. 
Словом Господнім створене небо, і подихом уст його – вся його оздоба. 
Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні. 
Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі! 
Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало. 
Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо.
Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду. 
Щасливий народ, Бог якого — Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину. 
Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських. 
Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців, 
Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла. 
Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою. 
Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю. 
Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку, 
щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі. 
Душа наша Господа чекає; він — наша допомога, щит наш. 
Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім’я ми уповаєм. 
Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.

Псалом 29

Воздайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу й силу! 
Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в святих шатах. 
Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами! 
Голос Господній – сильний! Голос Господній – величний! 
Голос Господній ламає кедри, Господь торощить кедри ливанські. 
Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко; Сіріон – як буйволятко. 
Голос Господній креше полум’я вогнисте; 
голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь. 
Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору. А в його храмі усе каже: «Слава!»
Господь возсів над потопом, і сидітиме Господь, Цар, повіки. 
Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром.

Псалом 23

Господь — мій пастир: нічого мені не бракуватиме. 
На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води. 
Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого. 
Навіть коли б ходив я долиною темряви, — я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця Твоя — вони дають мені підтримку. 
Готуєш стіл для мене перед моїми противниками; ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок. 
Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні.