Українці й поляки разом ідуть на Ясну Гору

У середу, 31 липня 2019 р., з Белза (Львіська архідієцезія) вирушило піше паломництво на Ясну Гору в Польщі.

Паломники з України та Польщі мають здолати близько 450км. Ця спільна проща народів-сусідів має стати знаком братерства, єдності у вірі та примирення.

Паломництво розпочалося Євхаристійною літургією, відправленою у східному обряді. Її очолив єпископ-помічник Жовківсько-Сокальської єпархії УГКЦ Петро Лоза, а співслужив єпископ-помічник Замойсько-Любачівської дієцезії Маріуш Лещинський, який прибув із Польщі. Літургію відслужили на тому місці, де колись перебувала чудотворна ікона Божої Матері, нині звана Ченстоховською.

Із Белза до Ченстохови прочани йдуть уже вдев’яте. Щороку паломництва виходять із цього невеликого містечка, розташованого заледве за кілька кілометрів від кордону з Польщею. Це тут протягом майже 500 років перебувала вшановувана нині на Ясній Горі та знана в усьому світі ікона «Чорної Мадонни». Її автором, за переказами, був св.Лука, який намалював її на дошках зі столу того дому, де в Єрусалимі мешкала Діва Марія. До Белза ікона потрапила з Константинополя, а на руські землі її привіз князь Лев, син Данила Галицького. Згідно з історичним переказом, присутність ікони в Белзькому замку захистила його мешканців від нападу татар.

1384 року сілезький князь Владислав Опольчик хотів перевезти ікону до свого маєтку в Ополі. Йому це не вдалося — за легендою, коні стали й не хотіли тягнути віз із чудотворною іконою. Рушили вони лише тоді, коли князь прирік, що пожертвує чудотворне зображення монастирю.

Перейшовши українсько-польський кордон, паломники з Белза долучаються до пішого паломництва Замойсько-Любачівської дієцезії — польської сусідки Львівської архідієцезії. Прочани мають дістатися мети на урочистість Внебовзяття Пресвятої Богородиці, 15 серпня.

Проща з Белза на Ясну Гору має єднати на паломницькому шляху поляків та українців, католиків римського та візантійського обрядів, а також православних. У ній беруть участь прочани з Польщі, які рано вранці 31 липня прибувають до Белза автобусом із Томашова Любельського. Як підкреслив єпископ Петро Лоза, спільне паломництво римо- і греко-католиків провадить до будування єдності, бо «хоч ми різні народи, та почуваємося дітьми однієї Церкви, дітьми одного Бога й дітьми однієї Діви Богородиці». Свого зворушення від присутності в Белзі не приховував єпископ Маріуш Лещинський, який із великою радістю говорив про культ Богоматері, відроджений після перерви радянських часів. Зображення Ченстоховської Богородиці, яку тут називають Белзькою, є не тільки в Белзі, але і в римо-католицькій парафії Червонограда, неподалік, яка продовжує традиції давньої римо-католицької парафії в Белзі, якої вже нема.