Роздуми над Першим читанням на середу ХХ Звичайного тижня, рік І
Того часу зібралися мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під дубом, що був біля Сихему.
Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: «Слухайте мене, князі Сихему, щоб і Бог вас слухав! Пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: “Царюй над нами!” Оливка ж їм відповіла: “Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?” Тоді сказали дерева до смоківниці: “Ходи ти, царюй над нами!” Смоківниця ж їм відказала: “Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?” Тоді до виноградини дерева сказали: “Ходи вже ти, царюй над нами!” А й виноградина їм каже: “Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?” Нарешті всі дерева кажуть до тернини: “Іди хоч ти, царюй над нами!” Тернина ж до дерев відказала: “Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ліванські”».
Суд 9,6-15
Автор книги Суддів записує одну з найгостріших критик земних володарів, повну гіркого сарказму. Ізраїль хоче мати царя. Суддя Гедеон відмовляється: «Господь має бути царем!» Але народ наполягає. І обирають Авімелеха, сина Гедеона. Він убиває десятки претендентів на трон, то й що? Народ усе одно обирає Авімелеха… Його царство не протримається довго: жителі, незадоволені його царюванням, збунтуються і скинуть свого царя. А сьогодні чуємо символічну промову Йотама, брата Авімелеха, який урятувався з різні, організованої братом заради влади.
Люди шукають когось шляхетного на трон, тому звертаються до оливки, смоківниці, винограду. Але шляхетні дерева відмовляються. Для них царювати — значить «хитатися над деревами», а вони далі хочуть бути корисними. Тоді народ обирає чагарник-паразит. Наслідки незабаром відчують всі…
«В омані бути впертим властиво лише дурневі.»
Марк Тулій Ціцерон
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія