Людські задуми зазнають невдачі, а Божі – тривають

Під час загальної аудієнції на площі святого Петра Святіший Отець зазначив, що мужність Христових учнів походить від Святого Духа. Він також вказав на важливість здатності розрізняти Божі задуми від людських планів.

Про це пише Vatican News.

Під час загальної аудієнції на площі святого Петра у Ватикані в середу, 18 вересня 2019 р., Папа Франциск виголосив чергову катехизу, присвячену Діянням Апостолів. Він прокоментував уривок з п’ятого розділу, в якому розповідається про те, що юдеї, заборонивши апостолам проповідувати, розлютилися на слова Петра стосовного того, що «слухатися слід більше Бога, ніж людей!» (Діян 5, 29) і задумали вбити апостолів. «Тоді один фарисей, на ім’я Гамалиїл – читаємо в Святому Письмі, – законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, […] і сказав: “Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям […]. Коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться. Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, – щоб ви часом не стали противниками Бога.” Послухалися вони його ради». (Діян 5, 34-35.38-39).

Святий Дух дає мужність

У своєму повчанні Святіший Отець , насамперед, звернув увагу на «послух віри» (пор. Рим 1,5) апостолів, яку вони потім породжують в інших. Починаючи від П’ятидесятниці вони перестають бути «самотніми» людьми, бо з ними перебуває Святий Дух, що дає їм мужність.

«На своєму шляху відважних свідків воскреслого Христа вони не відступають, так само як і мученики всіх часів, також і сьогодення»

– зазначив Папа, пригадуючи про двадцять одного коптського православного християнина, що в лютому 2015 року були обезголовлені в Лівії бойовиками так званої Ісламської Держави, перед смертю вимовляючи Христове ім’я.

Людські задуми зазнають невдачі, а Божі – тривають

Ця мужність, за словами Наступника святого Петра, змушує тремтіти представників діючої «релігійної системи», що, почуваючись під загрозою, відповідають насиллям. Тоді серед Синедріону звучить голос розважливого чоловіка – фарисея, на ім’я Гамалиїл, у школі якого святий Павло вивчав «батьківський закон» (пор. Ді 22, 3). Гамалиїл показує своїм братам, «як потрібно здійснювати мистецтво розпізнавання в ситуаціях, що виходять за рамки звичних схем». Пригадуючи деяких персонажів, що видавали себе за месію, він вказує, що кожен людський задум спочатку може здаватися успішним, а потім зазнає невдачі, натомість, те, що походить від Бога, триватиме. «Людські задуми завжди зазнають невдачі; вони обмежені в часі, так само, як і ми», – наголосив Папа Франциск, пригадуючи могутні імперії та диктатури минулого сторіччя, які, врешті, розпалися, бо «людська сила нетривка» й «тільки Божа сила триває». Саме тому, за словами Папи, незважаючи на всі перешкоди і недоліки, Церква триває, бо наша сила полягає в тому, що «з нами Бог».

Саме тому Гамалиїл зазначає, що, якщо Христові учні повірили в самозванця, то вони приречені на зникнення. Але, якщо вони слідують за Тим, Хто походить від Бога, тоді краще не виступати проти них, «щоб часом не стати противниками Бога» (пор. Діян 5, 39).

Дар розпізнавання

«Ці слова, – наголосив Папа Франциск, – виважені й далекоглядні, дозволяють побачити християнські події в новому світлі, пропонуючи критерії, що «мають присмак Євангелія», бо закликають розпізнавати дерево за його плодами. (пор. Мт 7,16). Вони доторкаються сердець і досягають очікуваного результату: інші члени Синедріону прислухаються до його поради й відмовляються від своїх намірів убити апостолів».

На завершення Святіший Отець закликав вірних просити Святого Духа діяти в кожному з нас зокрема, та в наших громадах, аби набути навиків розпізнавання. «Просімо в Нього здатності завжди бачити єдність історії спасіння через знаки Божої присутності в нашому часі та в обличчях тих, що поруч з нами, аби ми усвідомили, що час і людські обличчя є посланцями живого Бога», – додав Папа.