Святість

Роздуми над Божим словом на урочистість Всіх святих

Того часу побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. І, відкривши свої уста, Він навчав їх, промовляючи:
«Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.
Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.
Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.
Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве, обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах.
Мт 5, 1-12а

Блаженні, тобто щасливі. Ісус говорить про те, хто щасливий. І не лише колись там, після смерті, у вічності. Блаженства стосуються мого «тепер».

«Я ж не святий», — часта фраза, щоб себе оправдати. Але! Писав св.Павло в Посланні до римлян: «Святі через покликання, покликані святі». Новий Завіт часто називає християн святими. Справді, чи я не святий?

Якщо хочу спастися — маю бути святим. Якщо хочу бути щасливим (тепер і у вічності) — маю бути святим. Треба хотіти бути святим.

Так, святий це не посередність. Святий це відвага. Святий — це зважитися. Святий — це, як недавно ми читали у святого Павла, стати подібним до образу Божого Сина Ісуса Христа. Стати подібним до ікони Христа, стати іконою.

Непросто? — Необхідно!

Патрик Оліх OFM