На зустрічі з представниками інших релігій: співпраця як стиль

Пообіддя третього дня перебування Святішого Отця в Бангкоку розпочалося візитом до найпрестижнішого університету Таїланду — Чулалонґкорні.

Там Папа зустрівся з провідниками інших конфесій та представниками академічного середовища, наголошуючи на важливості «ризикнути зустрічатися», пише Vatican News.

Настав час уявляти логіку зустрічі та взаємного діалогу як шлях, співпрацю — як стиль поведінки, а взаємопізнання — як метод і критерій. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до учасників зустрічі з провідниками інших конфесій та релігій, що відбулася 22 листопада 2019 р. в Чулалонґкорському університеті в Бангкоку. Це найдавніший і найпрестижніший вищий навчальний заклад Таїланду, де навчаються також члени королівської сім’ї. Заснований на початку ХХ століття, він носить ім’я короля Чулалонґкорна. Цей властитель став першим главою нехристиянської держави, якого прийняли у Ватикані (1897р).

Саме зі згадки про візит до Рима та аудієнцію в Папи Лева ХІІІ Святіший Отець розпочав свою промову. Цей приклад, сказав він, заохочує нас рішуче ступити «на шлях діалогу та порозуміння». Взаємне визнання, пошана та співпраця між релігіями є нагальними для сучасного людства; адже світ стоїть «перед лицем складних проблем», як от фінансова глобалізація з її серйозними наслідками для розвитку місцевих суспільств, чи той факт, що швидкий прогрес співіснує з різного роду конфліктами.

«Закінчилися часи, коли логіка відокремленості могла бути панівною як концепція часу та простору, нав’язуючись як дійсний засіб для вирішення конфліктів. Сьогодні настав час сміливо уявляти логіку зустрічі та взаємного діалогу як шлях, співпрацю як стиль поведінки, а взаємопізнання — як метод і критерій і, таким чином, пропонувати нову парадигму для вирішення конфліктів, робити внесок у порозуміння між людьми та в збереження створеного світу», — сказав Глава Католицької Церкви, підкресливши роль, яку в цьому покликані відіграти релігії та університетське середовище.

Наш час вимагає будування міцних основ, що ґрунтуються на визнанні та пошані гідності людей, на підтримці цілісного гуманізму, на відповідальному управлінні, яке захищатиме красу й багатство природи як фундаментальне право на існування, відзначив Папа. «Великі релігійні традиції світу дають свідчення трансцендентної та значною мірою спільної спадщини, що може зробити вагомий внесок у цьому напрямку, якщо зуміємо ризикнути зустрічатися без страху», — підкреслив він, додаючи:

«Всі ми покликані не лише звернути увагу на голос убогих навколо нас — марґіналізованих, пригноблених, тубільних народів і релігійних меншин, але також не боятися творити можливості, як це вже несміливо починає розвиватися, щоби згуртовуватися та співпрацювати. Водночас, від нас вимагається взяти на себе обов’язок захищати людську гідність і шанувати права сумління та релігійної свободи».

Франциск підкреслив «характерну ознаку» тайського народу, яку він вважає частиною багатства, яке варто «експортувати»: «Ви цінуєте ваших похилих віком і піклуєтеся про них, а це — велике багатство. Ви шануєте їх і віддаєте їм привілейоване місце, щоб вони забезпечували вас необхідним корінням, щоби ваш народ не піддавався зіпсуттю, слідуючи за певними гаслами, що ведуть до спустошення та обтяження душі нових поколінь».

Ми є свідками спроб уодноманітнення молоді, щоб перетворити її «в суб’єкти маніпуляції». З цього випливає заклик допомагати наймолодшим «відкривати культурний багаж суспільства, в якому вони живуть», відкривати «живе багатство минулого».

Ця перспектива обов’язково включає роль освітніх інституцій. Адже дослідження та знання допомагають «відкривати нові шляхи для зменшення нерівності між людьми, зміцнення соціальної справедливості, захисту людської гідності, шукання нових форм мирного вирішення конфліктів і збереження ресурсів». Тож окреме слово вдячності Папа скерував до представників освітньої та наукової сфери.

«Дорогі браття, всі ми є членами людського роду, й кожен з нас, на тому місці, яке займає, покликаний бути активним учасником і безпосереднім співвідповідальним за будування культури, що ґрунтується на спільних цінностях, які ведуть до єдності, взаємопошани та гармонійного співжиття», — підсумував Святіший Отець.