Керуватися правдою, смиренням і радістю Христовою заохотив під час останньої спільної молитви 42-ї Європейської зустрічі молоді у Вроцлаві настоятель екуменічної спільноти з Тезе.
Брат Алоїс підкреслив значення віри для демократичних змін на нашому континенті, а також пошани до традицій окремих народів, що його населяють.
Ось текст його роздумів.
Отже, ми наближаємося до завершення нашої європейської зустрічі. Ще раз гаряче дякуємо всім, хто нас прийняв: сім’ям, парафіям, місту Вроцлаву та довколишнім місцевостям, а також полякам із різних країн світу, які приїхали допомагати і зробили так, що ми почулися так добре тут прийнятими.
Під час цих спільно проведених днів ми виразили своє прагнення: хочемо підготувати майбутнє, в якому настане мир. Найперше — в нашому особистому житті, у наших сім’ях, там, де ми навчаємося чи працюємо. Також у [нашій] країні та поза нею, в Європі та у світі.
Ми на власні очі побачили величезну різнорідність і могли нею тішитися. На європейському континенті кожна країна, кожний народ, кожний регіон мають свою частку у формуванні мозаїки, яка становить нашу частину світу. Не збираючись робити наш континент одноманітним, ми повинні вшанувати своєрідні риси окремих місць, різноманітність традицій і культур. Не біймося своїх сусідів, зі щораз більшою увагою слухаймо одні одних.
Свободу, здобуту для нашого континенту 30 років тому, здобувати було тяжко. Чимало людей, зокрема тут, у Польщі, заплатили за неї високу ціну. Для деяких людей вкоріненість у вірі була джерелом їхньої діяльності, інколи і з ризиком для життя.
Ця боротьба за свободу позначалася дивовижними подіями, зокрема прощенням, яке польські християни виразили німецькому народові після Другої світової війни. Це допомогло примиренню, зробило можливим новий початок, який є одним із чудес в історії нашого континенту.
Якщо ми згадуємо ті події, що відбулися в часи напружень і непорозумінь, то це тому, щоби з них черпати надію на те, що й нині також можливо оновити майбутнє. Вочевидь, іншими стали виклики, як ми могли в цьому переконатися завдяки тематичним зустрічам, що відбувалися останніми днями.
Ці складні виклики нинішнього моменту вимагають від нас нової солідарності, зміни ментальності, а також перегляду наших споживацьких навичок. У ці дні, наприклад, ми побачили, що поміркованість — це джерело єдності й радості.
Тепер кожен з вас повернеться додому. Але більше, ніж будь-коли, нас сповнює усвідомлення, що ми — частина величезної спільності, спільності Церкви. У Вроцлаві ми омолодили обличчя Церкви.
У світі, що змінюється, ми повинні замислитися, як переказувати Євангеліє постійно по-новому. Прикладом для нас є готовність і довіра Марії: дуже молодою Вона погодилася прийняти те, що неможливо й уявити, стати матір’ю Христа, і так проклала шлях новому початку людства.
Коли еволюція людства дійшла до переломного моменту, дозвольмо, щоби нас провадила правда, покора і радість, яку дає Христос! Завдяки цьому ми зможемо приготувати дороги, які Він використає, щоби нині опинитися посеред нас. Він дасть нам необхідну уяву, щоб ми йшли вперед, до завтрашнього світу, завжди були в дорозі, але ніколи не були викорінені.
Фото: Taizé Wrocław