Роздуми над Божим словом на суботу після Попільної Середи
Тоді візвеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і Він скаже: — Ось Я! Коли ти викинеш із-посеред себе утиск, перестанеш погрожувати пальцем і безбожно говорити, коли голодному ти віддаси хліб твій, наситиш пригніченого душу, тоді засяє твоє світло в пітьмі, тьма твоя буде, немов південь. Господь завжди буде тебе водити, наситить твою душу за посухи, зробить міцними твої кості. Ти станеш, мов сад зрошений, мов джерело, якого води не висихають. Тобою будуть відбудовані руїни віковічні, ти знов поставиш підвалини минулих родів. Тебе назвуть поправником проломів, оновником стежок для житла. Коли ти в суботу стримаєш свою ногу, щоб у Мій день святий твоїх справ не чинити, коли назвеш суботу: «Розкіш! Господній день святий і поважаний!» — і шануватимеш її, не йдучи в дорогу, покинеш твої справи та переговори, тоді в Господі ти знайдеш твою розкіш. Я повезу тебе на колісниці узвишшями країни і нагодую тебе спадщиною Якова, предка твого. Бо уста Господні так сказали.
Іс 58, 9–14
Прочитавши ці слова, можеш подумати, що вони тебе зовсім не стосуються. Та хіба у відповідь на чиїсь вибачення, ти ніколи не говорив: «Мені все одно»? Або, дізнавшись, що в неприємної тобі людини щось трапилося, ти ніколи не думав, що вона це заслужила? А репліка «дурний!» ніколи не зривалася з твоїх уст? Чесна відповідь на ці запитання неприємна. Але, на жаль, так буває з нами. Чому? Чому ми не можемо говорити в дусі любові навіть із близькими й дорогими нам людьми? Психологи кажуть, що заподіяти біль іншій людині прагне той, хто страждає сам. Образливі слова — наслідок наших егоїстичних бажань і розчарувань, які відчуваємо, коли люди ставляться до нас не так, як ми чекали.
Сьогодні проси Ісуса Христа, Сина Людського, пролити світло у твоє серце і допомогти тобі побачити правду. Може, якась рана з минулого продовжує впливати на твої взаємини з людьми. Може, тебе мучить свіжа образа, настільки сильна, що ти просто не можеш цього простити. Не силкуйся вирішити цю проблему сам — принеси її Господу. Багато хто сприймає Великий Піст як час, коли треба щось робити для Бога. Але насамперед це час, коли Бог хоче щось зробити для нас. Тому визнай свою проблему й наполегливо проси Ісуса Христа зцілити тебе. Це під силу тільки Йому.
«Господи Ісусе Христе, прости мені багато гріхів, скоєних різкими, необдуманими словами. Зціли моє серце, видали з нього гнів і злість і наповни мої уста словами любові, підбадьорення та милосердя».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
