Про блаженного отця Фрідріха Шпее Лангельдфельдського ми вже розповідали.
Пісня «О серця жаль» відноситься до епохи бароко і датується 1628 роком. Сюжет пісні — крик душі над мертвим тілом Спасителя, знятим із хреста. Глибокі слова з простою, але проникливою і шляхетною мелодією не можуть залишити байдужим нікого. Одразу після написання пісня увійшла в репертуар німецьких католиків, а потім й інших німецькомовних народів. Стала вона популярною і серед лютеран, але оскільки блаженний Фрідріх був не просто священником-єзуїтом, а ревним противником Реформації, то виконували її на слова, написані пастором Йоганном фон Рістом. Він узяв перший стовпчик у Шпее, а інші написав сам.
Мелодія «O Traurigkeit» надихнула Йоганна Себастьяна Баха, він її використав у своїх «Страстях за Марком». Хоральну прелюдію і фугу на мотив пісні написав Йоганн Брамс, ще одну хоральну прелюдію створив Йоганн Пахельбель; нею надихались у своїй творчості низка інших, менш знаних, композиторів Європи.
Чому пісню можна назвати карантинною? Отець Фрідріх помер 1635 року в Трірі, доглядаючи хворих і поранений солдатами; тому цей блаженний теж вважається покровителем на часи епідемій.
Пропонуємо також цей спів українською мовою. У запис увійшли тільки три перші стовпчики пісні.
Ось повний текст:
1.О серця жаль, тяжка печаль!
Як стримати ридання?
Ось Отця єдиний Син
Cмерть прийняв в конаннях.
2.З висот любов, невинна кров!
Хто міг це уявити –
Чоловік посмів Творця
До хреста прибити!
3.Течи, гірка о сліз ріка!
Хто встояти тут зможе,
Коли й скелі впали в прах,
Смерть узрівши Божу?
4.О біль без меж! Марія теж
Безмірність мук приймає,
Під Ісусовим хрестом
В самоті триває.
5.Страшна вага ярма гріха
На плечі Бога Сина
З балкою хреста лягла –
В тім моя провина.
6.Дай каяття, щоби життя
Я міг прожити свято
І по смерті, Христе, міг
Благ Твоїх зазнати.